вірш про 41-й)

Подаруйте Москвич мені 41-й
Щоб я був скрізь і всюди перший

Щоб на зло всім уніТАЗам
І ДАІшникам заразам
Довів я, що Москвич
Вам не вазовська цегла

< Подаруйте, щоб душею я був спокійний
Щоб не снився силует "останнього Героя"
Щоб завжди радував мій погляд
Адже Москвич це зовсім не ганьба<

Щоб на трасі всіх я рвав
І наздогнати себе не дав
І на диво всім ТАЗам
< <
пішов у відрив, давши сильно по газах!

Що там пріора? />
У яких би колотнечах 41-ий не бував
Не перед ким у бруд обличчям він не впав!

Зараз я розумію тих хлопців
Хто знає йому і ціну
Всі як один твердять
"ні, зовсім немає йому заміни"

>

Хтось скаже, мовляв Москвич вже не модно…
На дворі ж 21 століття
Та той не їздив на ньому зроду
> Тому не знається на ньому людина

Москвич житиме, він з нами, у наших серцях
І поки ми живі, життя його в наших руках!