Поїздка на вихідні до Прибалтики

Шановні колеги, мій пост не претендує на об'єктивність і є лишемоєю особистою думкою як наслідок побаченого.

Почну з того, що у четвер увечері я вирішив, а ну-ка зганяю ка я навихідні до Риги, а по дорозі ще кудись.. Взявши з собою друга, якийвже пару разів їздив, ми з властивою нам легкістю і спонтанністюсіли і поїхали в 23:50 п'ятниці О 01:30 ми були на митному пунктіЯгодин, що на трасі Київ-Варшава, простоявши в черзі близько 5(! )-їгодини, після поспілкувавшись із кретином-працівником польськоїмитниці, який вимагав штраф за те, що до другого віконця за кермомпід'їхав мій друг, коли я стояв з документами і змусив здертитонування з переднього скла, і ще потім самовільно у випадковомупорядку промовив він набір якихось емоційних фраз зі словом "курва"- ми дружно зробили висновок про необлаштованість інтимної життяцього польського службовця (на вигляд років 25), після чого мивирушили до Любліна, а звідти строго на північ в обхід Білорусі.Польща як завжди нас не розчарувала, хороші дороги, багато дорожніхзнаків, культурні водії)) Проїхавши близько 600 км, десь в обід мизаїхали до Литви. Які враження можуть бути у людини, яка потрапилатуди через 25 років? (перший раз у Прибалтику їздив у 5 років здідом) Хороші дороги, по будинках та окодорожному побуті — трохибідніші за Польщу, але все акуратно і чисто. Погода була сонячна, краєвиди — мальовничі — до цього думав — що там суцільні рівнини, виявилося не так — багато місцевості — досить горбиста. Дорога доЛатвії проходила через Каунас, далі у напрямку Клайпеди, потімповорот на Ригу. Від Клайпеди і до умовного кордону між країнамивсе було особливо красиво! багато-багато всього-позитивного. Щепорадувала Юрмала — дуже гарне новорічне оформлення дорожніхстовпів, і крижаний берег Ризької Затоки))) Не зупинятимусь натуристичних моментах — зупинюся на водійських:уночі, хтось наякомусь старенькому Фіаті, спровокував нас і порвав! зі світлофора.Я думаю, без тюнінгу там не обійшлося, бо стартовий кік-даун ривокбув такий, що незважаючи на свою гарну звукозоляцію, я це почув.Так ось, з 7 сек до 100кмч, цей італійський монстр точно виїхав))))Ну та й гаразд - у нас цілі були інші, вирішили помити машину.Виявилося, що о 2-й годині ночі в Ризі це проблема. Карвош був уАЗС Статоїла, але що там було не так, і машина залишилася відвертобрудна. У неділю вирішили заїхати дорогою до Вільнюса. Все булодобре у нас і гладко до перетину латвійсько-литовського кордону.Вразив дибілізм литовських АЗС, у нас на руках євро, на багатьох АЗС— усі ціни в литах та євро, але євро — не беруться до оплати запаливо, тільки з 1.1.15! З горем навпіл вранці виміняли гроші удоброго та ввічливого продавця, і після його прощальної фрази "пТН-ХЛО", яка відверто нас здивувала (я думав цей хіт відомий лишев Україні) та заправили нашу машинку.

<
Старий Вільнюс виявився теж красивим містом, але більш звичним іблизьким мені архітектурно (львів, Чернівці, польські міста), ніжРига (вона має суб'єктивно більш німецький та північноєвропейськийколорит). Все було добре, ми поїхали назад до Польщі, і вирішилиназад ще заїхати до Білорусі дорогою, щоб скоротити відстань. )Спочатку ми простояли десь годину перезмінку на польській стороні, потім — поспілкувалися на політичні теми, з одним друзем, якогозацікавив номер нашої машини і ще він дуже цікавився питанням, а яктам у вас в Україні, і спробував заразом переконати нас у тому., що українсько-російська війна — справа рук Америки. Післязустрічного питання навіщо Америці Крим і хто надіслав зеленихлюдей відповідь про витівників війни була отримана сама по собі —киселівські шаблони у нашого нового знайомого на очах булирозірвані. І ми вирішили поцікавитись справами в Білорусі — післячого спостерігали загадкову картину трансформації настрою людини васпекті її мініки та дружелюбності, після чого наш співрозмовниксамовільно та оперативно залишив коло нашого спілкування. Гаразд, хрін з нею, з політикою! А далі ми дісталися білоруської сторони, бо везли тільки ікру, шоколад і бальзам — ми за звичкою і всімаправилами поїхали. У зелену зону — але так як реєстрація булаукраїнська — нам сказали, ставайте в червону. Ну, стали. Невдаватимуся до подробиць того, що відбувається, скажу тільки — цейшмон я бачив уперше в житті. Після питань митників та питань щодонатуральності ікри, купи нікому непотрібних папірців і тяганини, спостерігаючи, як шманають і з якою завзятістю перевіряють ВСІ, включаючи сумки та особисті речі буларусів — я став щасливим іпочав інакше дивитися на демократію та Європу. Втім, наш шок іздивування незабаром переросли в щирий гумор і нам вдалося піднятинастрій симпатичній інспекторці, яка "шманала" наше авто.Перебравшись нарешті о 23:40 вже на територію Республіки Білорусь, ми відзначили високий рівень доріг та чистоти! Респект, не чекали! Ще приємно здивували АЗС, ціни — одразу у 4 валютах. Не те щоЛитва, яка член ЄС — це батьку плюс! Проїхавши близько 300 км, десьо другій ночі ми вже були на білорусько-українському кордоні. І тутпочався повний пипець, який підкрався непомітно. Виявилося, щозелена карта у РБ якась особлива.Митний інспектор прийшов до нас ів напівзнущання повідомив, що у Вас немає страховки і з Вас 200євро штраф. Я показав страховку, яку спеціально купив для Українита країн СНД, — сказали не підходить. Ніхто на гродненській митниціпро спеціальну білоруську страховку навіть не заїкався. Ну, думаю, розкажіть мені, де її можна купити в період з 23:40 неділі по 02:30понеділка, на що була отримана відповідь — її можна купити уякогось спеціального страхового агента в РОБОЧИЙ час. Аргумент проте, що ми перебували на території РБ близько 3-ї години вночі, іфізично цю страховку реально НЕ БУЛО десь купити (навіть якщо намби сказали про це на гродненській митниці! ) — нікого нецікавить.
< /p align="justify"> Після чого був оформлений протокол проадміністративне правопорушення, буде суд і всі справи. Штраф намісці платити звісно я відмовився. Апеляцію я, звичайно, подам, алез огляду на мій підхід до таких речей і сьогоднішній досвід — цебув мій останній візит до цієї країни. Адже мене знайоміпопереджали в жодному разі не їхати до Білорусі, мовляв, тамголовна мета — зрубати пару сотень євро штрафу, аби знайти привід, але я не повірив, чесно. Дивлячись у щасливі очі працівниківмитниці, які озвучували мені буде штраф 200 євро, я повірив.Повернувшись на територію України, я згадав що таке роздовбанідороги, швидкий і не гемморойний огляд на митниці (-Білорусі), відмінний сервіс на АЗС (- Литві), нахабні водії (величезний +Литві - таких ввічливих я ще ніде не бачив! ), Польщі теж, а вБілорусі за 300км ми їх не зустріли — взагалі! )
Разом:2500 км за дві доби, купа пригод, радості, приколів, шоків тагемморою))) Раціонально? Ні))) Цікаво? Так весело? Так))) Очистиломозок від буденних моментів? Теж так))) Будемо батьці платити штраф200 євро? Ні )))Запчастини на фото:311851
"адже мене знайомі попереджали в жодному разі не їхати до Білорусі, мовляв, там головна мета — зрубати пару сотень євро штрафу, абизнайти привід, але я не повірив, чесно. Дивлячись у щасливі очіпрацівників митниці, які озвучували мені буде штраф 200 євро, яповірив. Повернувшись на територію України, я згадав що такероздовбані дороги, швидкий і не гемморойний огляд на митниці(-Білорусі), відмінний сервіс на АЗС (- Литві), нахабні водії (величезний + Литві - таких ввічливих я ще ніде не бачив! ), Польщітеж, а в Білорусі за 300км ми їх не зустріли — взагалі! )
Разом:2500 км за дві доби, купа пригод, радості, приколів, шоків тагемморою))) Раціонально? Ні))) Цікаво? Так весело? Так))) Очистиломозок від буденних моментів? Теж так))) Будемо батьці платити штраф200 євро? Ні )))Запчастини на фото:311851
"адже мене знайомі попереджали в жодному разі не їхати до Білорусі, мовляв, там головна мета — зрубати пару сотень євро штрафу, абизнайти привід, але я не повірив, чесно. Дивлячись у щасливі очіпрацівників митниці, які озвучували мені буде штраф 200 євро, яповірив. Повернувшись на територію України, я згадав що такероздовбані дороги, швидкий і не гемморойний огляд на митниці(-Білорусі), відмінний сервіс на АЗС (- Литві), нахабні водії (величезний + Литві - таких ввічливих я ще ніде не бачив! ), Польщітеж, а в Білорусі за 300км ми їх не зустріли — взагалі! )
Разом:2500 км за дві доби, купа пригод, радості, приколів, шоків тагемморою))) Раціонально? Ні))) Цікаво? Так весело? Так))) Очистиломозок від буденних моментів? Теж так))) Будемо батьці платити штраф200 євро? Ні )))Запчастини на фото:311851