Переїзд та поломка в дорозі

Усім привіт!

МегаДрайвер нагадав, що аж 175 людей стежить за моїм бортовиком ічекають новин, так що ось невелика історія для тих, хто стежить замоїм бортовиком :)

Відбувається в моєму житті невелика революція і я переїжджаю ізЗакарпаття до східної частини країни — Харків. Це бортовик купешки, а не мій особистий, то головний плюс у тому, що тепер у місті, вякому я живу, є кому втілювати всі мої плани щодо тачки вреальність :) але про це пізніше.

<
Власне, підготовка до поїздки полягала в мийці (класика), перевірцірівня масла/антифризу/омивайки та повному баку, оскільки це неподорож, а переїзд через майже всю країну (1200+ км), то більшучастина речей відправили поштою, а деякі речі поїхали з нами, припускаючи, що може знадобитися запаска, я спеціально щільнішезапакував задній ряд тачки, щоб багажник був мінімальнозавантажений і не довелося викидати все барахло на вулицю, щобвитягнути запаску. Просто запам'ятайте це :)) Поїздку зновурозполовинили:перший день — Мукачево-Київ, другий день —Київ-Харків. Переживав, що з першими морозами можуть знову пропастидороги, а наново переживати минулорічні пригоди не хотілося. Алевся тривога пішла, як тільки виїхали за місто.
Останнє фото в Мукачеві
Ми їхали вранці в неділю і за перші 250 км зустріли лише парудесятків попутних авто. Це дозволило повністю наостанокнасолодитися закарпатським серпантином. Це було і красиво, іприємно. Перші 500км пролетіли непомітно. Зупинилися один разпопити кави і дозаправитися до повної, раз уже зупинилися, бо вжебуло холодно і вкотре виходити з тачки на дозаправку нехотілося.
І ось попереду зловісна Житомирська об'їзна. Зломовна — тому щовпродовж усіх її 20-ти з лишком кілометрів вона складалася з двохтипів покриттів, що чергуються: "практично ідеал" і "повна дупа дляваших коліс".
Спираючись на мій досвід подолання цього відрізка в цього року, зупинилися перепочити і сконцентруватися:Відпочинаємо передборотьбою з Житомирською об'їзною
починаю котитися зі швидкістю близько 40-50км/ч, при цьомувиглядаючи очі у покриття перед тачкою. Котив довго, розглядаючикожен сантиметр дороги перед собою, але результат показав, що недарма:об'їзну я здолав без жодного влучення в яму! Challengecompleted!
Насправді, цей проблемний відрізок на той час вже полагодили :-DАле я реально всі 20км тягнувся, як кретин, бо довіри до цихшляховиків у мене немає :)
І ось тут починається найцікавіше. Вже в Києві, кілометрів за 5 домісця нічлігу в мене спалахує лампочка палива. Заправитися вирішивз ранку, т.К. У Києві в темний час доби мені складно адекватноорієнтуватися і пересуватися, і я хотів максимально скоротитиймовірність якихось чп :)
Авто залишили на стоянці, при чому місце паркування вийшло таким, що морда тачки була трохи вищою заду. Пішли відпочивати і з ранкураніше повертаємося до тачки.
І тут на нас чекав сюрприз:тачка не заводиться. Повертаю ключ, стартер починає крутити, але не підхоплює, наче палива немаєвзагалі. Глушу. Вимикаю запалювання. Не зрозумів. Повертаю ключ уперше положення і розумію, що немає звуку бензонасосу. Відразу вголову спало на думку:я ж припаркував тачку під ухилом назад, бензину в баку було трохи менше лампочки (літрів 5-6? ) і можливобензонасос не може сьорбнути бенза? (так, вже можна сміятися, яповний профан у техчастині і не приховую цього:))
Я йду на заправку, купую 10 літрів бензу, каністру та йду заливати.Звичайно, до одного місця це. Я розумію, що зараз ми не їдемонікуди, пишу про проблему в чаті е36/е46 клубу і відводжу дружинудодому назад в готель, продовжуючи ще на добу. Один дуже хорошийфахівець (у прямому розумінні) припустив, що міг замерзнутиконденсат у баку та заважати працювати бензонасосу. Порадив долитибензину більше. Йти вдруге за ним я не став, а замовив доставку 20літрів. Звичайно, все до одного місця. Подивився запобіжники (бензонасос 54-й, загуглив) — порядок.
Далі вирішив слідувати порадам з чату, наприклад — "вдаритигарненько" по бензонасосу, раптом запрацює :)
Бензонасос у баку, Бак під заднім диваном, а у мене там ...правильно, весь багаж, що б у разі чп не треба було його діставатиз багажника :))))
Загалом, тільки я добрався до кришки бака, як на допомогу під'їхавВіталік з е36 клубу на е36 седані з м57. Почухали ми з ним ріпу івирішили їхати на найближче СТО. Взяв він мене на буксир іпокотилися… Відчуваю руліжку… Приїхали, механік сказав, мовляв, через пару годин подивиться. Потім ще за годину. І ще за годину. Іще півгодини. І ще. Загалом, приїхали ми на сервіс о 11:30, а вбокс закотилися аж о 17+. І весь цей час Віталік мене відігрівав, за що йому величезний респект. Ще й постійно на дзвінки відповідава-ля "та я вже під'їжджаю", "я скоро буду", "я вже поряд" тощо.Значить, ще й якісь справи зрушив заради допомоги мені. Це дужекруто. Далі, ми в боксі, починаємо дивитися. Харчування набензонасос йде. Припустили, що бензонасос нахлинався повітря тазгорів.Я заздалегідь знайшов контакти магазинів у Києві, де можнакупити новий. Але механік на сервісі сказав, що у нього є схожийбензонасос від якогось 1.8т мотора, можна спробувати його. Мені цяідея не дуже сподобалася, але з огляду на те, що за ним нікуди нетреба їхати — погодився. Ставимо його, збираємо, заводимо — івуаля! Нічого не відбувається, стартер крутиться, бензонасос не "бензонасмоктує". Офігети, харчування ж іде. Почали пробувати ще —харчування то йде, але щойно повертаєш ключ, щоб завести тачку —воно пропадає. У цей момент я аж підзавис. Фокус-покус, його мати.З'явилося передчуття проблем із електронікою і відповідно пропродовження поїздки "завтра" можна забути. Мої роздуми перервавмеханік.
— Запобіжники дивився?
— Дивився — говорю. Буває, через сигналку виробляється.
— … не дивився.

Про всяк випадок, втретє перевірили запобіжник. Порядок. Полізлишукати реле бензонасоса. Загугло, що де і як. Дякую, TIS. Блок релеховається за блоком запобіжників, щоб дістатися — треба знятибардачок. Знімається легко, кілька болтиків і з пазів зняти внизу.Знайшли реле, знімаємо, замикаємо контакти — бензонасос задзижчав.Є контакт! Невже проблема таки зараз вирішиться?
Механік каже, мовляв, зараз спробую схожу підібрати. Приносить відЛаноса, ставимо - тачка заводиться з півоберта. Yeah! :D

Ти служило вірою та правдою. Прощай.
Я одразу шукаю деталь у Києві, знаходжу в наявності в одному змагазинів, але працює він до 19.00. На годиннику - 18.30. Дзвоню, що підтверджують наявність, згодні вислати на таксі запередоплатою. Механік у цей час фейспалміт — ланосівське релекоштує вп'ятеро дешевше, а з урахуванням доставки та часуочікування доставки на сервісі — майже вдесятеро дешевше. І на йогодумку, воно таке саме, але я бачу відмінності невеликі візуально.Переплачувати бажання у мене звичайно немає, тим більше в такійситуації, але довіри до запчастин від ланоса у мене немає, тапростять мене ланосівники. Навіть таким простим. Тим більше, покивезуть реле, є час поміняти назад бензонасос на мій робітник. Осьтак і вирішилася ця проблема. Вартість самої релінки була близько15 баксів. Тож якщо у когось станеться така проблема — знайте, щоперш ніж лізти в бензобак, можна полізти в бардачок. В іншомупоїздка пройшла без пригод. Ну хіба що мене штрафанули раз заперевищення і дорога Київ-Харків була ускладнена поганою погодою таакціями протесту активістів, які перекрили трасу у двох місцях ізмусили об'їжджати їх через засніжене село без доріг, але це вжетема обговорення не цього сайту.
Зате кілька разів відчув наскільки добре працює стара, але дуженавіть вдала dsc. Дякую за увагу і лише позитивних дорожніхпригод! ;-)
Відпочивай.