ПРО ПРЕЗУМПЦІЮ НЕВИНОВНОСТІ ДЛЯ ВОДІЇВ

Однак Європейський суд з прав людини у своїй практицінеодноразово дійшов висновку, що санкції, які згідно з національнимзаконодавством Договірних держав не входять до сфери кримінальнихпокарань, можуть бути такими у світлі положень Конвенції.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, длятого щоб визначити, чи можна кваліфікувати порушення, як«кримінальне» відповідно до Конвенції, спочатку слід встановити, чиналежить положення, яке б порушення, до кримінального права державивідповідача. Потім слід встановити «суть порушення» та «ступіньтяжкості передбачуваного покарання» (рішення у справі «Озтюрк протиНімеччини» від 21 лютого 1984 р., «Деміколи проти Мальти» від 17серпня 1991 р.).

З огляду на такі критерії, кримінальними злочинами Європейськимсудом з прав людини було визнано адміністративні правопорушення, заякі заявникам було призначено:
— адміністративні арешти, наприклад, на строк 5 діб (рішення усправі «Менешева проти Росії» від 09 березня 2006 року) або 7 діб (рішення у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013року);
>

— позбавлення права керувати транспортним засобом (рішення у справі“Малізі проти Франції” від 23 вересня 1998 року); — адміністративніштрафи. Так, у справі «Озтюрк проти Німеччини» влада Німеччиниухвалила рішення про виведення з кримінальної сфери низки незначнихпорушень правил дорожнього руху, покаранням за які слугував штраф.Проте Європейський суд ухвалив, що грошове стягнення, призначенезаявнику, який став винуватцем дорожньої аварії, мало жахливі такаральні цілі, чого виявилося достатньо для виявлення«кримінального» характеру питання згідно з Конвенцією.

<
У рішенні у справі «Зіліберберг проти Молдови» від 1 лютого 2005року, Європейський суд з прав людини також констатував, щонакладений на особу адміністративний штраф мав на меті некомпенсацію шкоди, а саме покарання особи, у той час як каральнийхарактер санкцій. Є зазвичай характерною рисою кримінальногопокарання; - конфіскація майна. У справі «Надточій проти України»від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини визнавпокарання у вигляді конфіскації майна таким, що спричиняє значнушкоду для особи, до якої воно застосовано, а тому вказав, що такасправа є за своєю суттю кримінальною та Крім того, необхіднозауважити, що в пункті 21 цього Рішення Європейський суд з правлюдини вказав, що український уряд визнав кримінально-правовийхарактер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Більштого, при визначенні того, чи є правопорушення «кримінальним» узазначеному вище Європейський суд з прав людини може орієнтуватисяне тільки на фактично призначене покарання, а й на те, яке можебути призначене за скоєння правопорушення (ухвала у справі «Енгельта інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року).
< /p>

Таким чином, наведений вище аналіз показує, що окремі санкції, якінакладаються або можуть накладатися в Україні за скоєнняадміністративних правопорушень, прямо розглядаються Європейськимсудом з прав людини як кримінальні, а тому особа, яка притягуєтьсядо адміністративної відповідальності, має користуватися всімагарантіями, передбаченими Конвенцією для провадження у справах прокримінальні правопорушення, у тому числі і презумпцією невинності (ч. 2 ст. 6 Конвенції).

Впровадження цієї реформи суперечить українській Конституції, актамКонституційного суду України, рішенням ЄСПЛ та міжнароднимстандартам.
< /