Поездка в село

За місто, 15 км треба було їхати. Пригоди почалися вже з того, щомій навігатор показав поворот із запізненням, завдяки чому япроїхав з'їзд з траси. Хоча метрів. Через 500 був ще один з'їзд, але об'їжджати довелося все село. Гаразд думаю, фіг з ним, може врезультаті вийде навіть коротше до місця призначення. Але япомилився. Виїхав на основну дорогу села, звідки мені треба булозгорнути на право і проїхати ще 300 метрів, але так було б нецікаво, мабуть... Згорнув я в інший поворот на ґрунтову дорогу, проїхав пару метрів, дорога йшла вліво в якусь темряву темну ізаросла.А так, до речі, справа була ближче до півночі і крім світламоїх фар навіть світлячки не світилися поблизу.
До мене стало доходити все треба розвертатися, але розгортатисябуло ніде, хіба що здавати задом, що мені здалося ще неймовірніше ія вирішив розвернутися. Провалився задніми колесами в яму, щопроходить уздовж дороги. Капець, як я тепер вилізу, а якщо невилізу, то що тоді? Згадав про друга на авто, а потім ще й про те, що в нього машина на ремонті. Блін.
Газував я газував на першій передачі, чую запах якийсь дивний, чипластмаса горить чи гума на колесах. По ходу газувати марно, требапотихеньку, на малих обертах. Так і було, машинка потихеньку почалачіплятися колесами за землю і рухи вперед, з ями в яму, стали щесильнішими. Викрутив кермо вліво потім вправо і потихеньку і зБожою допомогою почав вибиратися з ями.
Але розвернутися все ж таки треба було таким чином. Розвертався ярухами туди-сюди чи не по 10 сантиметрів, вдруге звалитися це булоб уже перебір. Виїхав на дорогу, набрав клієнта, уточнив кудиїхати. Каже що має бути поворот праворуч все-таки. І я поїхав далішукати той поворот.
Їду їду, дивлюся вже табличка з назвою наступного села, отже, проїхав. Вже клієнт дзвонить, де ви, питає, розвертайтеся, каже, має бути поворот наліво вже, якщо з того боку. Їду назад, приїжджаюякийсь поворот на швидкості. Але якийсь підозрілий поворот, ніби вліс кудись веде. Ну думаю, якщо це той поворот був на який яповинен був згорнути, то мав я на увазі, повертатися не стану, вимкну телефон і нехай клієнт викликає когось іншого. Заїхав язнову в село, ура, цивілізація, рівні дороги краще ніж у нас умісті, всюди світло, ліхтарі горять, будинки. Їду прямо, знаю щовиїду на трасу і якщо більше не буде поворот вліво то і фіг зним.
Але поворот був, ще один, той який і потрібен був. Метром через 300я знайшов своїх змерзлих клієнтів в одних маячках та платицях. Цебув хлопець із дівчиною, її треба було відвезти до міста. Відразу жрозрахувався і попросив доставити подругу цілістю та безпекою. Непереживай, після пережитого, думаю впораюся.
Доїхали вже без пригод, тихенько. Замовлень більше не було, ніж я іскористався, щоб звалити додому.