Історія одного дня, або знайомство з Hildi!

Салют, однодумці! ) Знайшов пару фотографій з дня покупки, івирішив до них дописати багато літер, собі на згадку ... Короткийоповідь про купівлю синього вагона. Несподівано продав я свою білуОкташу, і збирався у колеги на роботі забрати його 1.8TSI в RSпакеті. Вона мені дуже подобалася, і колір як я хотів, і багаточого сідлано з мого списку, взагалі ходив пускав на неї слини і здня на день вона повинна була стати моєю, потім ці дні змінилися натижні, потім на місяці, загалом я десь два місяці катався на чужихавтомобілях і попутно підшукував щось підходяще, оскільки вжез'ясувалося, що цю машину найближчим часом продавати колега. Небуде.
І ось за звичкою переглядаючи свіжі оголошення з продажу авто, натрапив на неї, мою Hildi, але тоді я ще не знав її імені )).. Натой момент до універсалів ставився категорично і як особистийавтомобіль не розглядав. Тут мене щось підкупило, чи адекватністьпродавця, чи колір…короче мені досі не зрозуміло як я закохався увагон)). Взагалі не довго думаючи, домовився на ранок наступногодня на її перегляд та можливу покупку ... Одеса-Дніпропетровськ ...+-500км ... Пил)). Взявши з собою друзів (хлопці, якщо ви менечитаєте)), Жека та Серьога, дякую вам величезне), стрибнули вЧернишку і дуже рано вранці 1 липня висунулися на Дніпро. Їхалидуже довго, другої половини дороги просто не було, одні вибоїни тавибоїни. Практично в обід ми були у Дніпрі. З першого погляду вонамені сподобалася, навіть незважаючи на її ковпаки та високупідвіску. Облазили всю, прокотилися, і вдарили по руках. Назадїхали іншою дорогою, добралися набагато швидше, ну і як ви знаєтедорога додому вдвічі коротша)). Ну далі по накатаній, постановка наоблік та модернізації, тепер вона така як ви її знаєте…