Ми ще є, все нормально! було довге затишшя але ми повернулися, настала весна, скоро все почнеться, купив багато всяких ніштяків іллються теми річкою:продовжаться роботи зі смолою та скломатом, почнемо з задніх арок і порогів і так дійдемо до заднього бампера, оновимо передній після зими (трохи зажувала губу праворуч) купивпружини -40 на них власне злегка занизимося і ліпити обвіс Купивдвері зі склом від нексії купе, вони з розпіркою всередині цепорадувало, замінити вирішив через гниль фільонки з усіх боків, такщо будуть нові посилені двері з новими притемненими із заводустеклами і пластиковими ручками які не бовтаються. Машина валитьшикарно! Зима пройшла в принципі без пригод не рахуючи проблем закумулятором, мій улюблений кадет вражає своєю надійністю на кожендень! деталі від інших машин загалом УЖС. Усунувши по максимуму всіпроблемні місця і поїздивши якийсь час таки прийшов до того, щобзамінити двигун, точніше деякі застарілі елементи. Ремонт довіривнайвідповідальнішій людині, зацікавленій в кінцевому результаті науспіх і впевненість у движку - собі! ) Взявся за ремонт капітальновід і до, були пару моментів невдач але все ж таки я його завів! Гарний час був, хоч була і зима, жахливий холод, вечори післяроботи та вихідні в гаражі… Але було й дуже багато приємного, усвідомлення того, що все у мене виходить – гріло і хотілося швидшезакінчити та виїхати! Ще моя компанія, з якою ніколи не нудьгував —Кохана завжди була поряд і допомагала, з ранку і до пізнього вечорау вихідні ми виходили з гаража і бігли на останній автобус) Булокруто! Разом перебирали і мили двигун, переробляли спойлер і робилибампера, фарбували ... Іноді дуріли в сніжки і ліпили сніговиків... І пам'ятаю як зараз дуже поспішав все до кінця весни щобвстигнути поїхати з Коханою на нову частину Форсажу на Кадеті ... Ітак вийшло що машина була зібрана, але не завелася черезнеправильний колінвал, який пізніше я вдало замінив, завів іпоїхав! Це було приємно! Минуло вже 2 роки з моменту ремонту і мійвірний Кадет мене не підводить досі. Він не ідеальний і старенький, але на свої роки їде дуже бадьоро з його 2-ма літрами і завжди веземене до точки призначення! Люди кажуть/питаю коли продаватимеш? Нащо відповідаю - Не буду! Гроші вкладені не окупляться, анайголовніша кількість праці та душі вкладена в цю машину ніколи інайголовніше спогади! Є машини жоповозки, про продаж якої навіть неікне ніде і ніколи, а тут інакше… Щось у ньому є таке з 80-х. Коливсе робилося як на совість і довговічність, це як улюблений теплийплед, коли в нього завертаєшся і тепло, так і в ньому коли сідаєш івідчуваєш що ти вдома! Доглядаючи машину вона відповість тим же.Люблю його! Ми з ним ще відкотимо багато миль та побачимо різнімісця. Це машина для душі, для занять тюнінгом, яку завждибезперечно хотів першою і вона в мене є! А жовози і так будуть.
Схожі записи
викотив повітрям подихати)) ще не був він на снігу цього року))
викотив повітрям подихати)) ще не був він на снігу цього року))
6
Коментарі4
А мені ручки з нексії взагалі не подобаються, двері з посиленням гуд, а ручки вварив кадетівські б.
Ну чесно кажучи мені вони теж не подобаються і тут згоден, якщо вже вварювати напевно від вектри а зробив би, вони більш квадратні. А посилення так - порадувало!)
З поверненням)!
= )