Про терпіння та терпимість

Цими вихідними ми їздили до Світловодська до моїх батьків і завдякитому, що на мідні Вадим відвідав хлопчисько друга і міг бути тількистрашно зосередженим на видах з вікна пасажиром, що попиває Боржоміі переодично коментує моє водіння, у мене був шанс здійснити доситьтривалу, як для водія-початківця поїздку)) Так, я ще не писала проте, що в лютому цього року закінчила курси водіння і отрималаправа, тому всі мої пости це перші враження та емоції)) До речі, якщо комусь потрібен буде хороший інструктор або я б навіть сказала "провідник у світ водіїв та авто-психолог", що спеціалізується нанавчанні прекрасної половини людства - звертайтеся, з задоволеннямподілюся контактами) Можливо "жіночий інструктор" звучить трохипішло і некоректно, але чоловіки, ви напевно навіть незамислювалися над тим, що до нас у навчанні потрібен зовсім іншийпідхід і в цей момент я не маю на увазі школи типу Авто Леді де всіправила в стилі "якщо палиця дивиться вліво - на дорозі королева, якщо палиця дивиться в рот - включи правий поворот" і право це тамде обручку)) Я хочу сказати про терпіння, підтримку, готовність вмільйон вперше розставити модельки на панелі управління і вбиватинам у мозок, як правильно вибирати траєкторію при повороті наперехресті, паркуванні задом та інших моментах. Про те, що потрібноне тупо крутити кермо, а запам'ятовувати скільки обертів зробленощоб при зворотних діях коли "писюнчик" виявиться внизу бутивпевненим що колеса стоять рівно)) Ще мені 100 разів повторили -якщо виходиш з дому зі страхом і мандражем — треба повернутисязалишити ключі від машини і їхати громадським транспортом, кращебути сумним пасажиром, ніж невпевненим водієм). Може вам і здаєтьсяце все смішним, бо у більшості чоловіків любов до машин і технікипередається з покоління в покоління, а ми, в більшості своїй, тільки починаємо до цього еволюціонувати і осягати раніше незвіданітериторії. Наступного разу коли побачите жінку за кермом не вартоматюкатися навшпиньки-курочку, адже багато хто з нас дуженамагається бути гідними і уважними учасниками руху))
І врахуйте, ви любите коли ми на високих підборах у спідниці, щообтягує на красивій попі, а нам ну дуже не подобається їздити впереповнених автобусах і задушливому метро, ​​тому давайте бутитерпимішими і поступатися один одному)) І коли в черговий разпобачите перелякану дівчинку, яка не може рушити на світлофорі, посміхніться їй і дайте зрозуміти що все вийти, а не сигнальте зобличчям дракона, що вогнедишить, намагається вкласти всю пізнануза життя ненормативну лексику в один погляд.))