У Керч на Мосику

Всі ніки взяті з українського форуму москвичівників.
Справа була так:після всеукраїнки побули пару днів вдома і вирішилирушити на Крим а саме в Керч, бо там зараз живуть бабуся з дідусемі є де зупиниться.Тим більше у бабусі 20 червня був деньнародження.Відразу думали поїхати на мотоциклі, але по-перше речейстільки треба було взяти, що на мотоцикл вони просто фізично непоміщалися, а по-друге, захотілося нових, можна сказати гострихвідчуттів.Вирішили їхати на нашому Моську, причому все зважилося заодин день до самої поїздки.Довелося екстрено готувати машину допоїздки.Скомплектував 4 колеса з більш-менш осудною гумою, вирішиввзяти з собою не одне а два запасні колеса. Досить рідкісна, тимбільше, що половина коліс у мене наварні (одне такипробив).Висловлюю величезну подяку Lelikу який перед самим виїздом "підігнав" мені паливний насос. Мій рідний мене дуже дістав своїмиперегрівами., Через нього я на перегони не поїхав. Змінити насосипросто часу не вистачило. Я взяв його з собою і зробив це вже вКерчі, після чого просто забув, що таке зупинка через насос. Ще развеличезне спасибі.
У Керч дістався без будь-яких проблем, їхали не поспішаючи близько80 км/год. Відпочили просто казково. Саме ВІДПОЧИЛИ! Було класно.Виїжджати зовсім не хотілося, але довелося. :wacko:До речі, тількипо Керчі за час відпочинку намотали 300 км. Середня витрата, а це90% траса, вийшла 9 літрів. Чекав на менше. Треба добре нановоналаштувати двигун. Гріш на свій солекс 21083, який буввстановлений як є. Зараз би хотів знайти рідний карб, яківстановлювалися на 408 мотори, спробувати поїздити з ним. Назворотному шляху нас було вже четверо. Я, Тошко, наш друг, якийприїхав до нас погостювати й бабусю. Було кілька невеликихнеприємностей.
1. Помітив ще виїжджаючи з Керчі, що машина почала якось нерівнопрацювати, особливо на оборотах. Далі посилювалося. Впалапотужність, ваші середні обороти не набирав. Дотягнув до Феодосії, щоб наші жінки могли ще поплескатися в морі, поки ми колупалися вмашині. Причина кумедна. Відірвався високовольтний провід відкотушки запалювання, і потихеньку з неї вилазив чимось посилювавситуацію. Купувалися, поколупалися, поїхали далі.
2. Не доїхавши до Нікополя кілометрів 40, зауважив, що машинанерівномірно їде, ніби плавними ривками, зник холостий. Подумав, щозабився жиклер неодруженого. Вирішив доїхати до заправки, якразтреба було заправлятися, і там уже в усьому розібратися. Доїхав, заправився. Почав шукати ел.Клапан, щоб його викрутити і продутижиклер - не можу його знайти. Виявилося, що він просто відкрутивсяі загубився. Подзвонив Voeslavу з Нікополя, попросив допомогти.Дякую йому величезне, за клапан, який він відкрутив із власноїмашини! Приємно, що наші одноклубники ось такі! Дякую вамхлопці! Далі дісталися без пригод. Здорово було. Скільки булозахоплених поглядів, вітань сигналом та аварійкою, скільки булопіднято великих пальців нагору… Це однозначно коштувало того, щобпереплатити за зайву витрату палива порівняно з мотоциклом. Ну імаленький фотозвіт.