Солодке слово Гарантія . Поїздка перша.

Так машина нова вона має право на гарантійний ремонт. Ну це як бина папері. Реальне життя виявилося жорсткішим.

<
З часом експлуатації авто почали виявлятися невеликі проблемки.
Проблема номер разів:на певній швидкості починається дзвін десь урайоні торпеди.Джерело визначити відразу не вийшло.За звуком булояк відкручена гайка деренчить. Плаваючою, за відчуттями залежалавід положення Венери щодо місяця.
Проблема номер два:коробка передач. 3. Коли перемикаєш, тоз'являвся звук шестеренок, що не потрапляють одна в одну, таке собірадісне "крххх". Думаю кожен чув такий звук. Якщо ж вичавитизчеплення, скинути на нейтраль, відпустити зчеплення, газонути, знову вичавити зчеплення і тільки після цього включити передачу, тозвуку такого не було.Знайомий майстер відразу сказав, що проблема всинхронізаторі.
Проблема номер три (яка і стала поштовхом до поїздки нагарантійку):перестав працювати повторювач повороту на правомудзеркалі.

І ось чудовим сонячним літнім днем ​​поїхав я на СТО УкрАвто.
Ні. Брешу. Спочатку я зателефонував їм. Розповів про свої проблеми.Мене вислухали, задавали питання і призначили день, коли я можупід'їхати. Так. Ось цей літній сонячний і таке інше. Прибувши туди, ще раз розповів про свої проблеми. Мене вислухали ще раз і…сказали, що немає вільних майстрів/часу/і т.Д. Сказали приїхати затиждень! Навіщо я розпинався по телефону? Навіщо призначатизустріч? Навіщо я витрачав бензин і час на цю подорож? Чому неможна було відразу по телефону сказати, що б я приїхав наступноготижня? Невідомо. Ну та гаразд. Приїхав за тиждень. Гарантійнийінженер мене вислухав, ми заповнили різні бланки, машину помили, ія загнав її до будівлі СТО. Сказали, що готова буде за три дні. "мивам зателефонуємо." І я потопав додому пішки. Без машини булотяжко. Знову добирайся в цих брудних розвалених маршрутках, знатовпами злих пасажирів, що не виспалися, стоячи в позі "зю". Іось нарешті минули ці страшні три дні, і ніхто не подзвонив.Гаразд, подумав я, може завтра? Завтра знову ніхто незателефонував. Надвечір я набрав уже сам. Інженер довго не мігзрозуміти, хто я і що від нього хочу. П'ятниця, че. Коли зрозумів, повідомив, що машину можна забрати у понеділок.

Понеділок, ранок, станція СТО УкрАвто.
Виявилося, що за тиждень вони не зробили зовсім нічого. Грунтливийзвук вони не почули. Проблема з синхронізацією:особливість роботикоробки Сенс плюс пробіг всього 5000, "то вона ще не обкотилася", та й до всього іншого "те ви не правильно перемикаєте". А дзеркало.Так, тут під заміну. Замовлять, за тиждень приїде, мене наберуть.Ось так, я поїхав ні з чим. Через тиждень ніхто, природно, незателефонував. За дві теж. Подзвонив я сам: "дзеркало ще неприїхало. Я вас наберу як приїде." Ще через тиждень я знову дзвонивсам: "має приїхати наступного тижня." За тиждень гарантійникопинився у відрядженні на тиждень. Загалом дзеркало приїхало запівтора місяці. Потім ще кілька разів дзвонив, з проміжком у дватижні:дзеркало треба було пофарбувати у колір кузова. За місяцьйого так і не пофарбували:то фарби немає, то фахівця, щосьзламалося з фарбувального обладнання.
Разом:за три місяці дзеркало так і не змінили. Власне, під кінецьмені ця епопея добряче набридла і я просто перестав дзвонити їм. Аповторювач повороту почав працювати. Сам. І працює досі.

Ось такі ось справи.