Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. Частина 1.

Отже, Одеса втекла. Такої зливи не було з 2013 року. Лівнівка невпоралася. Коли я прибіг на стоянку, вода вже була вищою за порогиБеззуба. Ускладнилося все ще й тим, що:
1. Злива шмалила і далі.
2. Перед виїздом зі стоянки була яма.
Я хвилин 5 стояв і думав що зробити. Про те, що, відкривши салон, яйого заллю водою і при виїзді є шанс хапати води в мотор.
Перехрестив Беззуба і пішов додому з паршивим настроєм.
О 6:15 пролунав дзвінок зі стоянки і мені повідомили, що Беззубрепетує по сигналці.Швидко одягнувся і побіг.У Беззуба горіли всіповоротники.Відкрив салон - незабутній запах згорілоїелектроніки.Бігом відкриваю капот і скидаю клему.Трохи почекав, начебто не горимо :).Потом сніданок, відра з ганчірками і впередчерпати воду і вмочувати салон.У багажнику можна було карасіврозводити.Тільки до 15:00 мене забрав евакуатор і повіз на СТО.Швидко скинули сидіння та килим, відкрили пробки і вода вся. Кузову ​​бруді, звичайно ж. Первинний огляд виявив затоплений блокподушок і сигналку, що згоріла. Поки що все, сохнути!