Eurotrip 2017. Частина 1. Угорщина

З моменту випуску автомобіля із заводу у Великій Британіїнаприкінці 2008 року Хондей не залишав межі України жодного разу…до цього літа 2017 року. Тепер хочу поділитися з вами своїмдосвідом першого виїзду на своєму автомобілі за кордон за безвізом=) Коротше, запрошую на екскурсію, поїхали! Планувати поїздку табронювати житло ми з дружиною почали ще в грудні минулого року.Булопророблено чимало підготовчих робіт з авто, про які можна почитатиможна кількома постами вище =).простий:Київ-Мукачево-Будапешт-Відень-Краків-Київ Але ближче достарту тріпа дружина запитує, мовляв чи можемо ми ще по дорозі доБудапешту заїхати до містечка Егер в якому дуже красиво і є цікава "долина красунь" зі старими винними погребами (хто буде шукати, угорською це називається Szépasszony-völgy)? Звичайно можемо кажу, ми ж на автомобілі їдемо)) З таким же успіхом ми знайшли ще кількацікавих місць для відвідування і в результаті карта подорожі трохиперетворилася:Київ — Лесарня (ночуємо тут у комплексі Вільногіра) —Егер (проїздом) — Будапешт (3 дні) — Відень (2 дні) — Брно таМоравський карст (проїздом) — Краків (2 дні) — Київ
Ось такий маршрут на 2900 км у підсумку вийшов

Для поїздки до Європи на авто було зроблено туристичну страховку намене та дружину + Зелена карта на авто, придбано знак аварійноїзупинки, світловідбиваючий жилет та аптечка євро-стандарту.< Виїхали ми з дому 04.08 о першій ночі і по дорозі до траси Київ —Чоп на Нивках біля мосту де зараз відбувається ремонт дороги яловлю чортів каналізаційний люк і залишаюся з невеликою шишкою напередньому правому колесі... Вийшов, подивився, трохи засмутився, але вирішив уже їхати далі. Далі дорога до Мукачевого не завдаланам жодних проблем. На гірських перевалах з Прикарпаття наЗакарпатті лежить новий асфальт з гарною розміткою та дивовижнимивидами =)

Доїхавши до Мукачева ми рушили до села Лесарня що приблизно в 14км. Асфальт? Дорога? Ні не чув. Таке враження, що з часів Другоїсвітової війни ця ділянка дороги так залишилася побита мінами… УВільногірі ми зупинилися для ночівлі. Нічого розповісти не можу, бобув стомлений і особливо ним не гуляв. Ну так, чистенько, доглянутатериторія, є гірська річка, АЛЕ (! ) немає кондишика в номері, щодуже засмутило і, згодом, поспати перед перетином кордону мені такі не вдалося.
Це фото я вже постив трохи раніше
Ось за це я обожнюю Карпати))
Мною було зроблено кілька марних спроб поспати і все ж 05.08 о00:15 я розбудив дружину і ми покинули Вільногір, тримаючи наш шляху бік прикордонного пункту Лужанка - Берегушани. Після Мукачеве (асаме за мостом) дорога знову закінчилася і довелося досить повільноїхати, бо чекало безліч небезпек у вигляді напливів асфальтузаввишки сантиметрів 30-40, колій від вантажівок і, природно, ями.Добре, що я до виїзду вирішив питання з ближнім світлом івисвітлюючи новими лампами дорогу, ми успішно і без пошкодженьдокотилися до кордону. Єдина ложка дьогтю була описана мноюпопередньому посту. Під'їхали до кордону і ахнули… а де все, власне? Перед нами було буквально 3-4 автомобілі)))
Ось приблизно такий стан був на кордоні))

На українській стороні нам видали папірець де було вказано маркуавто та кількість людей у ньому. На ній же нам поставили нашіприкордонники печатки з паспортного та митного контролю. Далі післяпроїзду нейтральною територією ми під'їхали до угорського пунктуБерегушани де ми віддали наші біометричні закордонні паспорти татих. Паспорт автомобіля привітному угорському прикордоннику насканування та почали проходити митний контроль. "здрастуйте! Цигарки є? " — дуже ламаною російською, з таким питанням з'явився знізвідки інший доброзичливий угорець-прикордонник)) Заглянув він усалон, попросив відкрити багажник і поверхово оглянув вміст валізиз одягом. Подякував нам, віддав паспорти зі штампом і побажавшищасливого шляху відправив нас на територію Угорщини =) Загаломкордон ми перетнули протягом півтори години.

Ось такий штамп у паспорті мені подобається =)
>

Ура! Ми в Угорщині та зустрічаємо світанок на чудовій дорозі! Увсіх країнах ЄС багато платних доріг і Угорщина не виняток.Заїжджаємо на найближчу заправку і купуємо так звану віньєтку дляоплати доріг на мінімальну кількість днів (а саме 10). Вартість їїбула близько 15 євро, і вона, як мені люб'язно пояснили касири наАЗС, тепер без наклейки, а просто авто вноситься до бази. "Onlinecontrol, Cameras! " сказали мені =)

Егер
Прибули ми в нього близько 6 ранку і, ставши на парковку, я відвтоми просто відключився. Проспавши в машині близько 2 годин мипішли гуляти містом…

Егерська фортеця
Відмінний вид з фортеці
Опера в Егері
Походили красивими вуличками, центральній площі Іштвана Добо івирушили у винні льохи "долини красунь" за сувенірами таподарунками
Екстер'єр одного з винних льохів
А ось так виглядає сам льох, перероблений у ресторан
Дружина дегустує вінчик =) Затарилися, магнітик купили, заправилиавто газом на виїзді з міста і рушили далі. . Проживали ми на боціБуди у старій частині міста, недалеко від Будайської фортеці.Поставивши авто на стоянку біля будинку, вивантажили речі та пішлигуляти містом. Обійшли всю територію фортеці і вирушили череззнаменитий ланцюговий міст на бік Пешта, де подивилися базилікусвятого Іштвана та побували на оглядовому майданчику, будівлюпарламенту та меморіал 1956 року.
Рибальський бастіон
Будівля парламенту

Але ближче до вечора нашу пішу прогулянку перервав сильний дощ ізгрозою і ми, промоклі до нитки, були змушені йти додому.

Наступного дня коли негода минула ми поїхали на метро (вартістьодного квитка 350 форинтів, що близько 1 євро) на площу Героїв щобвідвідати замок Вайдахуняд (так, забавна назва)

Замок зі смішною назвою =)
Після ми відвідали знамениті купальні Рудаш з басейном на даху тачудовим видом на місто та досить демократичною ціною відвідування (близько 20 євро за два квитки). Коротше рекомендую, не пошкодуєтеанітрохи))

Посвіжені після лазневих процедур ми вирушили до самого вечорагуляти містом… (драйв не дозволяє завантажувати більше 20фотографій, тому решта буде в коментарях)

Вранці 08.08 ми почали збиратися щоб їхати в Австрію. Виходимо здому та спостерігаємо на лобовому склі під склоочисником червонийконвертик зі штрафом за неоплачене паркування на суму 4560 форинтів (близько 16 євро) якщо заплатити штраф протягом 15 днів. Ну що ж, справедливо. Паркування у Будапешті на вихідні та святабезкоштовне, а от у будні з 8 до 18 уже потрібно платити. Окей, заслужив, не розібрався з паркоматом, та й банківську картку вінтеж не захотів приймати. По дорозі заїжджаємо у відділенняРайфайзен Банку і оплачуємо штраф.

Далі чекає майже 300 км до наступної точки нашої подорожі… Австрія, Відень.