Про покупку Позашляховика…

Всім привіт!

< Трохи прикро, що пропустив круглу цифру.
Правда не так прикро, як коли я приїхав додому і звернув увагу напробіг 155556…

Я трохи зачастив писати в БЖ... Так вийшло, що Аліска поїхалапогуляти на кілька днів, а мені вдома трохи нудно одному.Приходжу івідразу за драйв... Втамовувати добову дозу, так би мовити)
Поділюся враженням.
бажання виховувалося довго - все своє життя я їздив у громадськомутранспорті.Живу я в селищі, за 35км від міста.На навчання і роботумені доводилося їздити на самих годинникових електричках ітрамваях.А взимку в них душно, жарко, не протиснешся до виходу з-затовстих курточок... Влітку всі мокрі, напихаються у вагон і дихаютьу шию, капають на тебе потім... Нерідко людям різних віковихкатегорій ставало погано в цьому душмані.

> На той момент я зовсім не любив машини і не розумів тих людей, які можуть годинами безперервно про них говорити. Це було для менечужим і не цікавим. Статут від електричок, я перейшов на міжміськімаршрутки. Вони були в рази дорожчі, але надавали трохи більшогокомфорту. Все одно їздити доводилося стоячи (ловив маршруткупосеред траси), важкі і здорові пакети з супермаркету доводилосяпроштовхувати через всю маршрутку людей, які часто огризалися.Доводилося нахабно штовхатися, мило посміхатися і просити вибаченняправоруч. Нам із дружиною це дуже швидко набридло і тут у моїйголові народилася думка купити собі авто…

Я виношував два роки в голові цю думку.
Аліска спершу була проти, вона боялася машин, але щоразу, коли мизаважали пройти комусь маршруткою своїми пакетами або чекали натрасі пів години, я їй казав, що ось була б своя машина... Говоривспершу жартома, а потім і всерйоз. По першій я придивлявся до двохавто:Hyundai Getz і Chevrolet Aveo Hatch 2007р. Щодня переглядавоголошення про продаж, наголошував на цікавих авто, але більшенічого й не робив. Було страшно купувати авто, йти до автошколи… Ясумнівався, хоч і дуже хотів.
Остаточним рішенням придбати авто стала ситуація у нас у країні іте, що я безпосередньо по сусідству із зоною конфлікту. Раптомтреба буде оперативно транспортувати сім'ю та друзів туди, де немаєбомбардування… Я пішов до автошколи… Інструктор мені попавсянепоганий, веселий. Навіть після того, як я отримав права, япродовжував ходити до нього і оплачувати котушки на його ланосі, настільки мені сподобалося кататися. Загалом я відкотив близько 50фактичних годин, з них 48 по місту) Також і прилаштував до цьогоінструктора Аліску. Вона спочатку боялася, а потім тежвтягнулася)

І ось я отримав права… Довго чекати не можна, чого їм дармалежати-пилитися?
Дістав гроші і почав продзвонювати оголошення. Благо на роботі єлюдина, яка навчила мене як розмовляти, що питати. Я бігав до ньогоз порадами. Але через те, що він водій бувавий, він мисливпрактично, а я трусився від думки, що куплю собі авто і був занадтозасліплений емоціями.
Продзвонював купу оголошень з усіх областей країни, але чим довше ядивився фотки і розмовляв з господарями, тим менше мені хотілосякупувати ці машини.

Перед покупкою Позашляховика, я подивився тільки одну машину -синій Getz, але він з усіх боків був зашпакльований (дах, всістійки, двері). Усередині кермо залишилося без шкіри, торпедопротерте до дірок… Я відмовився відразу. Випадково наткнувся наФьюжа. Його ціна була на порядок менша, ніж середня по ринку, і вінзнаходився в моїй області. Цим він мене зацікавив, інакше б яніколи не подумав купити таку машину.
Здзвонився, домовилися подивитися. Я приїхав і вмить закохався. Щетільки підходячи до машини, я вже знав, що якщо вона "не бита-нефарбована", то я її беру стопудово ... Коли я сів усередину, цепочуття тільки сильніше устаканилось. Завели двиг - начебто все бл.Виявив сочок бачок ГУРу і варений правий лонжерон. Але зовсім незвернув на це уваги.

Домовилися слідом дня поїхати на СТО прямо біля МРЕО. Вирішившикупити цю машину, я взяв із собою гроші. На жаль продавцю невдалося вирватися з роботи і тому ми змогли приїхати на СТО запівгодини до закриття МРЕО. Встигли перевірити лише ходову.
У процесі, я з ним трохи поговорив і тут з'ясував, що він перекуп.І тут я опинився перед вибором — брати чи не брати…
Брати (адже вона така гарна, чорна, велика, солідна, форд, ось вона майже в моїх руках)
/>
або не брати (перекуп, варений лонжерон, раптом обдурить, червоні номери — тачка викрадена/зібрана з відходів/зможу поставитина облік? )…

<
МРЕО встигло закритися. Перекуп запропонував поїхати до іншогомісця оформити. Я відмовився б, але зі мною була група підтримки —Аліска, Саник, інструктор і пара газових перцевих балончиків. Укого з нас гроші - незрозуміло і ми всі в одну точку не сходимося, щоб виключити варіант отримати по голові і залишитися без грошей (параноїки ще, просто сума велика)

> Ми приїхали до якогось приватника, який займається оформленнямдовідки-рахунку … і здійснили угоду…

Після цього я вже за кермом свого нового авто підкинув перекупу дозупинки, попрощався з інструктором та ми мега радісні поїхалидодому…

Протягом 10 днів я поставив машину на облік. Після цього я ставспокійним. Отримавши техпаспорт на руки я став законним іповноправним власником, машина не значиться у викраденні і проблему мене з нею за документами не повинно бути. Тяжка ношаневизначеності покинула мою голову, що розривається від емоцій, і ястав насолоджуватися! І втягнувся у цю автомобільну тему по вуха.Технічних знань у мене мало, але інтерес неосяжний, благо єінтернет і співрозмовники.
І дня не минуло б, щоб я не поговорив про машину! Тепер я почаврозуміти автомобілістів) Позашляховик у моїх руках відкотив уже22тис за півроку. Поки всі норми, дрібні незручності майже усунув, серйозних поки не знаходжу (ну хіба що зчеплення плавно добігаєкінця своєї історії).
За цей час виявив кілька цікавих моментів в авто — наслідки покупкиу перекупу:
— Шкіряна торпеда приховувала за собою відсутністьпасажирської подушки.
— Нове лобове. Логічно — подушка і всі справи.
— Стріляні піропатрони натягувачів ременя. Теж логічно…
— Паяний насос ГУРу та бачок ГУРу. Ось це вже цікавіше… Тутабо удар був сильнішим, ніж я міг очікувати, або хронічна болячкаф'южів з насосом змусила його таким чином відреставрувати. Хочасереднім фронтальним ударом можна пояснити.
— ЛКП на рівні. Ніде немає шпаклівки (якщо не брати до увагималеньку точку на задніх дверях). Тобто бите знімали і на йогомісце ставили нове і потім фарбували.
— Фари для правого керма. Перекуп вирішив заощадити.Зараза)
— Дорестайловий бампер. Через молдинги виглядає сторонньо, але я його вважаю плюсом, оскільки з ним збільшилася прохідністьавто. За всіма ознаками — удар у передок. Звичайно, знаючи все це, я зміг би сторгуватися краще, але емоції затьмарили весь розум.
І я не кажу що це погано. Я цілком щасливий мати у своєму володінніцю машину. І це чудово, що я купив її саме на емоціях, тому щонавіть зараз, коли минуло півроку, я продовжую ТАЩИТИСЯ відїзди.
Завдяки Позашляховику я почав цінувати великий кліренс, високупосадку, почав подорожувати невідомими дорогами (бо заздалегідьзнаю, що проїду). Належний рівень комфорту, просторий ітрансформований салон, прекрасне почуття габаритів ... Насправді убудь-якої машини є купа переваг і недоліків, так як немає нічогоідеального і підходящего всім підряд. Але особисто мене ця машинавлаштовує на всі 100%. Ми з дружиною тепер ставимося доПозашляховика, як до члена сім'ї. Захоплюємося та любимо. А він насне підводить) Ось такий ось ліричний піст вийшов. Чергова добовадоза драйву) Якщо ви раптом дочитали до кінця - величезне вамспасибі, сподіваюся було цікаво. Якщо ні - можна прокоментуватищось нібито "афтара фтопку")

Дякую за увагу! )