Поїздка до Запоріжжя... Частина 2: Січ

Усім привіт!
Відразу після Кінного театру, ми відвідали реконструкціюЗапорізької Січі, яку збудували 14 жовтня 2014 року.

Насправді Запорізька Січ змінювала своє місцезнаходження 8 разів з16 по 18 століття, і всі рази була розташована біля річки Дніпро.Яне знаю якої саме із Січів ця реконструкція (можливо узагальнена)для всіх разом, а можливо якоїсь однієї), але виглядає вона вкрайефектно. ).І ми нічого про неї не читали, перед виїздом.І тому незнали що це сучасна реконструкція.Саме це незнання і змусило нассприймати Січ більш велично.У нашій фантазії відразу ж малювалисямоменти минулого, як тут жили, ходили та тренувалися козаки, якзахищали свої землі...
Заїхали ми з не дуже вдалого краю.Проїзд на Січ був закритийшлагбаумом.
Кинули машину, і пішли приблизно в той бік, де має бути Січ.
Практично одразу знайшли гарне місце для огляду ДніпроГЕС.

Пройшовши ще трохи, побачили покажчик:

Шкода звичайно, що ми всі сильно замерзли, інакше б гуляли Хортицеюдуже довго, заходячи у всі злачні місця. Але погода була дужевітряною та сирою. Тут навіть і вибирати не доводилося — тільки наСіч!

І ось вона! , через яку гордо виглядала церква і розвивався нашаленому вітрі український прапор над головним входом. Закладенасія Запорозька Січ на славетній Хортиці у свято Покрови ПресвятоїБогородиці 14 жовтня 2004 року"
Як добре, що я його тоді не прочитав і отримав морю (хоч іфальшивих) емоцій від візиту! <

Пройшовши вздовж частоколу, ми вийшли до головного входу, біляякого гордо стояв, уткнувши руки в боки, Тарас Бульба. Такий собістраж. Між ГЕС і островом є кілька невеликих острівців. Таммешкають тільки птахи, і людина ступає досить рідко. Я зовсім неочікував побачити стільки птахів в одному місці.
Ми прийшли за годину до закриття Січі і тому дуже швидко випиликаву та забігли всередину.

Вхід всередину коштує 18 грн. З дорослої людини.Каса відразу жліворуч від воріт. Я її навіть не помітив, бо коли зайшов, одразу жуткнув свій погляд у церкву, яка, граючи в променях сонця, дужеколоритно виділялася серед інших будиночків.
Отримавши квитки, ми пройшли далі…

Дуже багато приділили уваги дрібницям та деталям із козацькихчасів. Озирнувшись на всі боки, можна побачити якорі, вози різноїконструкції, шаблі на стінах, підкови, човни, черепи тварин. Коженбудинок відрізняється від інших. У центрі всього цього гордопідноситься церква. На фото вона виглядає заокругленою. Так іє.

Усередині трохи порожньо, бідно, зовсім не так, як у сучаснихцерквах. Дві лави, накриті старими добрими в'язаними доріжками, каса, де можна купити свічки, ну і кілька ікон і свічників. Надвходом висіли різні прапори, я так розумію, що кожен із прапорівналежить якийсь із Січів.
На цьому все. Більше у церкві немає нічого. Є ще сходи вгору, надругий поверх, але прохід туди був закритий.
Частина церкви була закрита жовтою шторою, за який був чутнийглибокий бас батюшки, який читає молитви.
Примітно, що вхідні двері церкви були без ручок. Увійти всерединуможна просто штовхнувши двері, а ось для того, щоб вийти, требаперекрутитися і якось зачепити їх нігтями. Рухаємося далі.
Одразу за частоколом різкий спуск вниз. З цього боку непідступитися. Як жеж не зробити групове селфі на тлі Січі? !) Цекартинка потім піде на магнітик на холодильник. Вирішили зробитикожен собі по монетці на згадку./>
Біля кузні стояв козак з молотом. Пропонував викувати монетки. Посуті кували ми їх самі) А він поправляв після кожного удару іговорив куди бити. Молот важкий, залізна холодна ручка, віддача поруках шикарна…) вибір монетки модно було зробити з алюмінію, мідіта латуні. Я вибрав латунь) Ось сам процес створення моєїмонетки:Задоволені, вразливі і дико змерзлі, ми залишили Січ.
Зробили ще одне групове фото на тлі ДніпроГЕС:

Ссіли в машину та поїхали додому.
Дорогою назад зупинилися біля льотної академії (на прохання Сірого)і зробили пару фотографій його на тлі винищувача. Не знаючи того, що Січ ця реконструкція, ми всі були під дуже великим враженням.Настільки великим, що не встигнувши від'їхати від Запоріжжя, Алісказателефонувала до кінотеатру та забронювала 4 квитки на фільм "поводир".Прямо із Запоріжжя ми поїхали до кінотеатру і цим фільмомзавершили цю подорож.
День пригод вдався. Реконструкція і половину захоплення зникло.Проте ця поїздка залишила гарні спогади та класні фотографії.

Дякую за увагу!
Усім поки!