В Карпати. Частина 1: Дніпро - Кам'янець-Подільський

Всім привіт!

Продовжуємо подорожувати)
Цього разу ми підкорили Карпати!
Скільки всього цікавого з нами встигло статися! .. Але про все попорядку…

Маршрут вибрали такий:
Дніпро — Умань — Вінниця — Кам'янець-Подільський — Хотин — Чернівці— Яремче — Ворохта
Попередній гіркий досвід із наметами навчив нас багато чому і мицього разу купили спальні мішки. Що вони вузькі в ногах (я як ванекдоті:у ліжку я зірка — розкину ноги і руки, і сплю) Затрадицією, щоразу коли їдемо у бік Умані, робимо чергове фото нацьому місці:Ну, подобається мені цей ракурс Поки таких фото у менетільки три, але все ще попереду./p>
по дорозі зустріли чимало гарних місць, але на жаль, багато фотокне поміститься в запис
Кіровограда.

Своїм приїздом, ми налякали всіх місцевих відпочиваючих. Яктільки наш чорний Позашляховик здався з-за пагорба, всі чомусьшвидко зібрали речі і поспішили звільнити нам чудове місце дляночівлі. Хтось поспіхом навіть забув футболку та капці.

Ми нікого не хотіли налякати, але… спасибі! ) Без п'янихвідпочиваючих це місце було ідеально!
Ми швидко розклали намети, розвели багаття і провели залишок днямилуючись прекрасним виглядом, стрибаючи по величезних валунах, івитріщаючись на зірки... Яке ж тут прекрасне нічне небо! Таке ябачив лише на Токівському водоспаді.
Тут побудовано щось на кшталт маленької греблі. Вода біля берегівстоїть, а в центрі є слабка течія. Метрів за 20 чутномікро-водопадик) Судячи з потік на камінні, ранньою весною тутепічно! Але ми приїхали в самий розпал спеки і тому побачили лишетонкий струмок води, що мляво стікає по каменях. Ранок, як завжди, пройшов трохи мляво. Мляво розвели багаття, мляво привели себе доладу. Звідси не хотілося їхати.

Далі ми відвідали Тульчин у Вінницькій області. Мета – ПалацПотоцьких. Але приїхавши туди, ми засмутилися, тому що тампроходили весільні церемонії нон-стоп. Гучна музика, бухі гості, женихи та нареченої… і це був весільний конвейєр. Поки однихрозписують, другі вже чекають на свій вход. Може день такий, аможе, це завжди так.
Ми поспішили піти. Не витримали поглядів, що косяться.
Так, три будівлі, побудовані буквою П шикарні, у центрі дворувеличезна клумба… Треба буде приїхати якось на світанку туди. Весьвечір ми прогуляли саме там.

Нашою метою було потрапити на знаменитий вінницький фонтан, збудований біля заводу Roshen.
Але на жаль, коли ми туди підійшли, нам назустріч пішли сотні людей... Ми спізнилися на виставу (просто погуляли по пірсу, що миттєвоспустошився, і пішли в хостел спати.

Наступним місцем куди ми їхали, був палац Чацького, селоСеребринець, Вінницької області... Цей палац славиться дуже багатоюісторією! Багато знаменитих людей були його власниками. Зараз же цепрактично руїни. То все ж таки в цьому є... Невже в меніпрокидається сталкер?

По дорозі трохи покаталися по вибоїнах і в мене трохи розкрутиласястійка стабілізатора.
Поки усував проблему, до мене під'їхав старенький дідусь на Іжаку, сказав що його кидає з боку на бік. Глянули — заднє колесо в ньогопорожнє. Спробували накачати — колесо спускає швидше, ніжгойдається. Довелося дідусеві котити свій Іж 7 км до дому… Добре, що дорогою йому попався знайомий із коровою на повідку. Вонипоспішаючи потопали разом…

А ми, підтягнувши гайку кісточки, поїхали далі — доКам'янця-Подільського! Якось весь час їхали степом і степом… Всебуло рівні нікуди, а тут ОПА! і серпантин…

фото не передає висоти

Звичайно цьому горбистому серпантину далеко до Карпатського чи доКримського, але було зовсім несподівано.

<
Пам'ятник туристу
Наша мета — Кам'янець-Подільська фортеця. Розташована у місті.Прямо під нею проходить траса P48. Перед фортецею траса має платнийв'їзд.
Біля самої фортеці є безкоштовне паркування. Туристів булощонайменше — ми і ще кілька.

Всім раджу відвідати. Усередині ми не були – було вже зачинено.Але ось зовні ... Раджу просто приїхати, піднятися на пагорб зхрестом, сісти і просто помилуватися ... Воно того варте) Післяфортеці ми інстинктивно клікнули в навігаторі на місце, де можнарозбити намет, щоби була вода та ліс…
І приїхали до річки Дністер…

Виявилося річка пересихає. Купатися в ній не є можливим
продовжуємо шукати
наш критерій щодо води відпав сам собою. Ми знайшли чудове місце.Розклали намети, приготували чай… І тільки потім виявилося, що миза три метри від дороги) Але це не завадило нам виспатися. Аобговорення швидкоплинними перехожими наших наметів, тількивеселило)
Увага! На мобільних телефонах буде недоступним, бо я знову спіратилпісеньку! Йо-хо-хо!

Дякую за увагу!