Як українська митниця мене додому не пустила

Усім привіт!
Піст буде цікавий громадянам України, які купують собі машину закордоном. За багато букоф сміти, я у мами письменник.
< /
Історія така:
Віталик, звичайний смертний, який поїхав на заробітки до Польщі, після десятка 1000-кілометрових поїздок смердючими автобусамиперевізника "прикарпатський експрес", вирішує забити болт іобзаводиться своїм автомобілем. Купує Віталік авто двомісне, бокоштує дешевше, а йому місць більше й не треба.
>
І ось, герой оповідання, ледве дочекавшись відпустки, стає наконсульський облік, мчить додому, попутно помічаючи блискавки середбілого дня, приїжджає на кордон Рава-Руска, і…

І спокійно проходить перевірку польського прикордонника, польськийпаспортний контроль, в'їжджає на нейтральну територію, начебтонавіть проходить українського прикордонника, але ось невдача — йомуна зустріч, на всіх парах мчить інший прикордонник «важливіший тарозумніший». "а куди це ви зібралися їхати на вантажівці поконсульському обліку? "
І я остовпів. А переді мною в черзі стоїть і плаче дівчина намерсі, на задньому сидінні дитина. Теж із залізними гратами міжзадніми сидіннями і багажником (тобто теж вантажівка). Як виявилосяпізніше, дівчина 1999 року народження, сама з дитиною їхала зГданська.

Ах так, прикордоннець нас обох загорнув, так би мовити, виконавзакон.
Виявляється, слідуючи митному кодексу України, стоячи наконсульському обліку, в'їжджати на вантажному автомобілі зіноземними номерами в Україну НЕ МОЖНА. А на легковому можна.Намагався я їм пояснити, що це ж не одне й теж що фура, це жвсього-на-всього гребана корса, на що вони по-прикордонному на менегаркнули, і відправили назад до Польщі. Хоча там була одна добратітка, яка оформляла нам папірці. Щиро співчувала і говорила щодуже часто люди трапляються на цей прийом. Такий наш митний кодекс, вибачте звичайні смертні, ми орган виконавчий.

Ось такі ось пиріжки.

Довелося повернутися назад до найближчого великого міста, залишити машину, сідає на рідний Прикарпатський Експрес і їхатидодому. Після відпустки повернувся і переробив тачку під легкову.На переробку пішло всього море грошей, гора сил, 300 кіл бюрократіїі, звичайно ж купа нервів. Ось так от і живемо, закон не знаючи, нарозум влади сподіваючись. Всім добра, усміхнених прикордонників ігарного клею для скла. Бай! )