Це продовження історії про подорож Румунією на машині влітку2014.
Цей пост найменш автомобільний з усіх попередніх і наступних, але явирішив не пропускати.
Навігатор не допоміг і я вирішив їхати за вказівниками. Купиликвитки і пішли всередину. А там ще холодніше, ніж у печерахПрайда.
Ось такі двері.
Близько 400-500 метрів довгим коридором.
< Потім стіни стали синіми і блискучими, ніби мармуровими, алеце сіль. Навколо знаходилися відгалуження і проходи до робочихгілок шахти. В основному коридорі можна було знайти ті ж давнімеханізми. Ось ліфт наприклад:Вниз вели дерев'яні сходи і ми сталиспускатися. Останній проліт:Вигляд відкрився шалений:До ліфтавеличезна черга і ми стали спускатися сходами 16 поверхів :Поблукавши внизу прийшли до ще одного обриву і подивилися вниз )):
-10 поверхів вниз… там уже не вважав:На світячому острові я взявнапрокат човен і ми попливли по озеру. Я, звичайно, різними речамив житті займався, але на човні під землею ще не плавав) Колипіднімалися нагору, я вирішив ще раз сфоткати озеро з одного зярусів:
/p>
На прощання ми сходили до головного входу. Ось чому я казав, що вінкрасивіший:
Далі маршрут пролягав на південь, до найкрутішої частини подорожі —перевалу Трансальпіна.






Коментарі4
красуня )
Круто! Наступного року потрібно вам на хвіст падати))
Прямо як якесь гноме царство в ролевухах)))
Dragon age)