Цього року ми обмежилися 6 тисячами пробігу. Зокрема черезкількість учасників ( 4 авто) та складність організації.
Знайти де переночувати вдвох в чужій країні легко, але коли вас 8, то час на пошуки може затягтися до півночі.Намет цього разу майжене знадобилася, в тому числі і похідна грубка, рюкзаки і т.Д.. Яготувався з досвіду, набутого в скандинавській подорожі, але всепішло не так.
Машина все та ж, але перед поїздкою була максимальнопідготовлена:кузов переварений і перефарбований, мотор замінений наH22, замінені всі гумки стекол, люк, оптика, стік гальма змінені набільшого обсягу перфоровані ротори, куплена нова гума, перешитийсалон і багато чого ще. Так як спочатку планував їхати один, томаршрут був підігнаний під себе і захоплював такі країни. ЯкРумунія, Болгарія, Македонія, Албанія, Чорногорія, Хорватія, Боснія, Сербія.
До остаточної дати поїздки так вийшло, що з'явилися ще зацікавленіучасники і маршрут був урізаний через побажання не їхати багато, аточніше викинуті країни Перед виїздом кілька разів обговорювалисяумови поїздки, з мого боку я розповідав як усе буде, на що отримав.відповідь, що всі готові до всього. Пізніше виявилося все навпаки.Виїхали ми в п'ятницю після роботи в ніч і їхали приблизно 4-. 5годин без зупинок на повну темряву. А зупинилися на ночівлю уготелі "царівка" на трасі Київ-Житомир.
День2. Їхали до кордону з Румунією до самої темряви, бо затрималисяу Хмельницькому на півдня через поломку ГБО в цивіку, який і такбарахлив всю дорогу, та й взагалі довго бовталися, обідали ітд.
Вночі ми все ж таки перетнули кордон і попрямували у бік ущелиниБіказ, де я доглянув кілька будиночків для ночівлі. До Біказа, нажаль, не доїхали і почали шукати нічліг у попутних селах. Післякількох годин пошуків хлопці знайшли готель у глибинці, про щоповідомили мені по рації. Я ж відокремився і вирішив покататисяназад трасою пошукати житло там, що чомусь не всім сподобалося —ніби всі разом, значить все разом, а самодіяльність це недобре. Нугаразд, розгорнувши прела впоперек траси я погнав назад і попетлявпо сільських вуличках виявив досить непоганий готель. Тільки місцьу них не було, тому нам дали 4-х чи 5-місний номер на 8 чол ізапропонували ночувати по двоє на одному ліжку. Ну всі погодилися, я сперечатися не став, але після того, як полежав 10 хв. Зрозумів, що надто тісно, душно, та й черга в душ чекати ліньки і потихенькувислизнув на свіже повітря, де побродивши парковкою вирішив неповертатися і поспати в прелі з відкритим люком. Не вперше, та й доприроди ближче. Вночі кілька разів прокинувся, бо якийсь місцевийкіт стояв і кричав на двері машини, відчуваючи, що я всередині. Провсяк випадок закрився на замок.
День 3.
Вранці всі бадьоренько зібралися і поїхали у бік Біказу, неодноразово нагадуючи мені про необхідність пообідати, бо помремо.Я звичайно сподівався ночувати на березі озера та сніданок напольовій пічці, але й так нормально. Де ми їли не пам'ятаю, але доБіказу дісталися, і навіть прикольно покаталися по ущелині в обидвабоки, після чого рушили далі на південний захід, у бік SalinaTurda.
У саме місто Турда приїхали вночі і відразу поїхали до шахт, щобдізнатися графік роботи і о котрій з ранку приходити на екскурсію.На мене знову почали наїжджати, куди я потяг і чому ми ще нерозслаблюємося в готелі. А я все думав, коли ж ночувати на природі.Але йшов дощ, було темно, ми на якихось вузьких вулицях і я згоденна готель. З готелями вийшло як завжди, місць немає, англійською неговоримо, давай до побачення. Але пізніше знайшли нормальне місцепід назвою Sun Garden прямо на в'їзді до міста. На пошуки зновупішло близько 2-3 годин. Потім усі розпакували речі і кудисьзагубилися. Ми з Аліною замовили вечерю в ресторані і недочекавшись хлопців повечеряли вдвох. Потім я виявив їх сидячих увітальні готелю з пивом і приєднався до тусовки. Але просиділинедовго, хотілося спати. А ось номери були окремі та хороші. А ценаша подорож до Біказу 2 роки тому (якість відео з тих пірпідросла):
Частина 2.
"а я все думав, коли ж ночувати на природі. Але йшов дощ, булотемно, ми на якихось вузьких вулицях і я згоден на готель. Зготелями вийшло як завжди, місць немає, англійською не говоримо, давай до побачення. Але пізніше знайшли нормальне місце під назвоюSun Garden прямо на в'їзді до міста. На пошуки знову пішло близько2-3 годин. Потім усі розпакували речі і кудись загубилися. Ми зАліною замовили вечерю в ресторані і не дочекавшись хлопцівповечеряли вдвох. Потім я виявив їх сидячих у вітальні готелю зпивом і приєднався до тусовки. Але просиділи недовго, хотілосяспати. А ось номери були окремі та хороші. А це наша подорож доБіказу 2 роки тому (якість відео з тих пір підросла):
Частина 2.
"а я все думав, коли ж ночувати на природі. Але йшов дощ, булотемно, ми на якихось вузьких вулицях і я згоден на готель. Зготелями вийшло як завжди, місць немає, англійською не говоримо, давай до побачення. Але пізніше знайшли нормальне місце під назвоюSun Garden прямо на в'їзді до міста. На пошуки знову пішло близько2-3 годин. Потім усі розпакували речі і кудись загубилися. Ми зАліною замовили вечерю в ресторані і не дочекавшись хлопцівповечеряли вдвох. Потім я виявив їх сидячих у вітальні готелю зпивом і приєднався до тусовки. Але просиділи недовго, хотілосяспати. А ось номери були окремі та хороші. А це наша подорож доБіказу 2 роки тому (якість відео з тих пір підросла):
Частина 2.
Коментарі3
Все чекаю коли буде Швейцарія) Цікаві враження А до Хорватії дарма не дотягнули І загальна фотка де? Який цивік був хоч?))
Не дотягнули, тк тачку розвалили. Я взагалі планував далі сам їхати. Цивик їжак карбовий. Але досвід ще показав, що їхати треба тачками одного класу чи хоча б схожих параметрів.
Прям міні хондаклабтріп))