Всі власники калин рано чи пізно стикаються з цією проблемою.намагався всіляко ігнорувати, ну типу не так він уже й дзвенить...Але після чергової дальньої поїздки, коли мені вже хотілосявідірвати і викинути важіль у вікно, треба було щось робити.втулки, але я їх не знайшов (скажімо так, сильно й не шукав.)Сточувати металеву втулку — ну як варіант… Мотати фольгу? Добре, розберемо подивимося. — Сточувати втулку — до дупи.Там нема чого дзвеніти.Ну подумайтесамі, болтом жорстко стиснуті дві товсті шайби, дві капронки іважіль.Що там буде деренчити? — Далі ми маємо металеву втулку, яка грубо кажучи запресована вкапронові шайби і одягнена на болт.Переміщаючи важіль мипровертаємо капронові шайби навколо метал.Втулки і з часом тамз'являється люфт.В результаті ця втулка одягнена на болт починаєторохтіти як брязкальце. Як би відомо, необхідно усувати зазор.чим? Фольгою? Не смішіть це на 15 км. І тут я згадав одногокулібіна, який прибирав люфт у розбитій маточці якогось причіпниказа допомогою стрічки вирізаної з пластикової пляшки (я вже бачу цієхидні посмішки). Я теж з нього іржав, як не дивно це виглядає, алепластикова пляшка це ще той матеріал і на тертя досить міцно, аякщо туди додати ще змащення? ! На фото червоним я виділив місцеприродного зносу. Зеленим виділено втулку, яку потрібно обернути водин шар стрічкою вирізаною з пляшки. Обов'язково все змащуємолітолом або подібним. Поки катаюся, брязкоту немає, нерви цілі, гроші теж. Всім світу та рівних доріг!
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.