Довгоочікуваний виїзд (частина 1)

Сиджу значить я на парі в універі, як раптом дзвінок:
-Твоя дружина пройшла курс лікування і може бути забранадодому.
Забивши на все, на пару, на викладача, на бізнес план, я зриваюсядодому, переодягаюся і виїжджаю на СТО прихопивши з собою грошей.Шляхи прихоплюю акумулятор і заливаю в каністру 15 літрів їжі длясвоєї малечі.Заходжу, а моя красуня вже чекає на мене.
З дня нашого знайомства я жадав почути стукіт її серця.Востаннєзаводилася вона в грудні-січні.Пару секунд і з 3 стусан я почув, те, що очікував. Бмвешний рядний шістки - краще, що я коли-небудьчув (крім v8 :D).Чесно сказати, я очікував гіршого, але недивлячись на мій песимізм, мотор працює рівно.
Погравшись педаллю до п'ятюні і назад, з-під капота почав херячитибензин, заглушили і почали шукати проблему.

Стомлений патрубок бензонасоса був усьому виною.
Пару хвилин роботи і кілька десятків міцних слів і новий патрубокна місці (як мені тоді здавався новий) Навантаживши машину мотлохому вигляді важелів, маточини, залишків обважування, стопів, посадивши на пасажирське сидіння небалакучого друга у виглядібензобака і закривши його приятеля в багажнику (бензобака номер 2), вирушив я в дорогу.