Віз і Заду

На вихідних, як завжди від неробства вирішив я виїхати покататися.Ну що б вдома не пилили «нафіг ти купив машину, якщо все-одно їздиштільки на службових? ». День не віщував нічого незвичного ... Їздивсобі, слухав музику, думав про вічне і скороминуще. І тут я вирішивщо треба обов'язково заїхати в якийсь магазин купити чіпсів. Явзагалі чіпси люблю, а вони мене. Такі у нас романтичні стосунки.попався черговий супермаркет з дивною назвою "фоззі". Фіг його знаєщо воно означає. Та й не цікаво особливо, чесно-говорячи.Враховуючи переддень пасхи, я побачив саме те, чого очікував - асаме геть-чисто забиту парковку. Проїхавши вздовж усього фасаду, ятаки знайшов місце - вийшло як би за рогом, трошки з гірки. Черезхвилин 10 я вже сидів у машині з пачкою корму, і думав куди бпоїхати далі. Придумавши, і поколупав ще хвилину в носі я все-такинаважився їхати далі - на зустріч пригодам, і тільки я ввімкнувзадню передачу, як відчув удар. При тому, що в дзеркалах так янічого не бачив. Тут же вискочивши зі свого пепелаца, я нікого непобачив, окрім жменьки співробітників магазину, які курили імеланхолійно спостерігали за тим, що відбувається. Трохиздивувавшись я пішов оглядати місце, на яке припав удар…іздивувався ще більше – від моєї машини тихенько відкочувався візок.Мабуть якийсь мерзотник, кинув її прямо на ухилі, післявивантаження, а не вітер, що до речі зірвався, порядком допоміг.Смію помітити, що коли я від'їжджав, по дві сторони від мене небуло жодної машини ... І потрапило саме в мене (це ніби блискавкапотрапила в мене в поле ... Хоч фільм знімай, комедію.) Дужехотілося когось анально покарати, але на жаль не було кого. Врезультаті отримав нормальну садна і гарну подряпину. А оскільки доречей ставлюся дуже дбайливо – дуже неприємно. Нуневожмать.