вибір та купівля авто

Отже, про вибір і покупку. Вибирав авто між VAG і BMW. Оскількипершу марку добре знаю, і розумію що і як, і одна вже є в сім'ї, начебто як і логічно було б взяти VAG і жити спокійно :) Але ні, вирішив спробувати щось нове і вибір упав на бемеве :)
Критеріїв для вибору було кілька:не чорна, дизель, універсал, наавтоматі, ксенон, велика нави і фаркоп (для велетів) По двигунахвибирав між 184 л.С і 143 л.С, попередньо почитавши на форумах, щоце начебто як безпроблемні мотори, якщо можна взагалі безпроблемнийслово застосовувати до двигуна N47.Т.К. В Україні до кінця цьогороку діє пільга на розмитнення авто (на машини з 01.01.2010 рокувипуску), вирішив що купуватиму авто "там", гнатиму сюди імитнити... Машина з-під німця, на мою думку, кращий варіант, ніжвибирати у нас.Та й машина в такому кузові не дуже популярна.Хорошіекземпляри в Німеччині йшли швидко, навіть не дивлячись на те, щолюдина, яка мені там купувала авто, була постійно на зв'язку, пропустив пару непоганих екземплярів. Були варіанти і з ХарманКардон музикою та спорт сидіннями. Був один непоганий екземпляр унаступному кузові, але була невелика проблема (за словами продавця)- горів чек, і була помилка по турбіні. Продавець запевняв, що тамдостатньо замінити один датчик, за 400-500 євро, і все машинаотримає TUV і можна забирати. Поїхала моя людина дивитися, загналина сто і нарахували ремонту на 3-4к Євро! (заміна турбіни, сажового, половини мотора і т.Д)! Зрозуміло, що від цього автовідмовилися. Поки я шерестив інет, перегонщик із Німеччини кинувваріант цього авто. Авто з других рук, є сервісна, два ключі, пробіг (як я і розраховував) під 200К, але за станом дуже і дужехороша. Єдине, що було по авто, треба було чекати кілька тижнівдокументи. Я попередньо схвалив авто, залишили заставу і почавчекати. Процес від вибору до застави тривав близько 3 місяців, алевсе одно останні майже 2 тижні, до моменту, коли німецьзателефонував і сказав, що авто можна приїжджати забирати я був якна голках, тому що машина бачив лише фото та відео. Перегонщикзапропонував варіант чи машину я сам забираю в Польщі (він менітільки допомагає швидко пройти кордон) або наймаємо "верблюда", який прижене мені авто під будинок. Я вибрав перший варіант, т.К.вже давно не був у Польщі. Машину мені пригнали до міста Любліна, звідки до кордону з Україною рукою подати. Сказати що я буввражений коли вперше побачив авто - це нічого не сказати! Я був узахваті! після перших 150 км по Польщі, я просто сидів з усмішкоюна обличчі, як придурок і не міг повірити, що нарешті купив цеавто. Далі була дорога додому. Кордон пройшли дуже добре, і швидко, я поки пив чай, перегонщик все робив, я тільки підписував употрібних місцях доки. До півночі того ж дня ми були вже у Києві, япересів у машину до дружини, а моя авто поїхала на митницю на паруднів, для повної розмитнення та постановки на облік. Через 3 днімені віддали авто, я поїхав до МРЕВ, у якому залишив свої старіномери на зберіганні. Процес постановки на облік зайняв близько 3-4годин. Ну а я все ще не вірив у те, що трапилося.