Моя перша зупинка гайцями на машині

Ось нарешті з'явився вільний час і вирішив зробити пару записів уБЖ про минулі два тижні роботи над машиною і покатушками.

< Щоб машинка мене радувала і не викликала відрази відщоденного колупання в гаражі, практично щовечора я намагавсявиїжджати на ній у місто і накочувати досвід водіння. В одну зтаких недільних покатух мене двічі за вечір гальмували друзі нашікохані. Глянули доки і одразу відпустили.

А ось друга зупинка виявилася куди цікавішою.У позитивний бікзіграло те, що машинка привертає погляд і викликає усмішку.

Їхали ми Великою Житомирською і зайшла суперечка про те, чи є знак, який забороняє проїзд Андріївським узвозом, само собою вирішилипоїхати і подивитися. Немає і почали об'їжджати довкола головногоуправління. Там серед купи знаків я не помітив СТОП і одразу бувпомічений гайцями. Зупинили, я поцікавився за що і як там із усієїкількості знаків можна було ще й червоний помітити. На місціпринципово відмовилися вирішувати та пішли за протоколом. Колисержант повернувся до моєї машини, то перевірив усі доки, разом ізнапарником поставив чимало запитань про машинку, її вартість тощо.Ще раз подивився на свіжий паспорт, посміхнувся і відпустив.Відмінні риси 924-ки зіграла мені на руку і зберегла кишеню =).Після цього ми спустилися до цегли Андріївською, а потім (відчуваючи себе трохи мудаками) проїхали через парк аж наВолодимирську гірку. Той вечір залишив у мене дуже теплі спогадипро їзді, подіях та мальовничих видах столиці.