Що таке нещастить? І як із цим боротися?

В принципі, "невезе" із заголовка можна б і роздільно написати...Бо мій "зоркий" сокіл з новими лампами у фарах везти мене кудисьвідмовився. Типу, у нього зовсім інші плани.
Тиждень тому я таки зібрався з духом і протестував безконтактнийтрамблер, сконтропуплений мною на коліна з гівна і відповіднихгілочок. Вакуумного.А все тому, що розрахована на застосуванняелектронного регулятора (формувача) кута випередження запалення, він же ФУОЗ.Їх є у мене.
Так от, поставив я цей трамблер, і навіть завів машину. В "мозках"не зовсім (зовсім не) підходять для трамблера без вакууму, томунікуди не катався, а пішов додому, щоб там звідчуттям-толком-розстановкою запиляти нову прошивку і залити її впроцесор.
По Дорозі додому під сусідським гаражем на дровах помітив... Заднєскло на "москвича".Спочатку думав "тихо спізнитися і піти", алепотім все ж таки вирішив попросити. Попросив – 70 гривень, так. "звідстроченням платежу". Тобто скло можна забрати зараз, а грошіпринести потім. Загалом, тепер у мене немає лише шибок задніхдверей. У сенсі запасних. Ось такий я "плюшкін". :)
Але це було минулого тижня. А на цьому тижні було остаточнопідтверджено підозру, що здох гвинт на тому комп'ютері, на якому япрошивав мікропроцесори. А на інших комп'ютерах "не видно"процесорів у програматорі. Це у кращому випадку. У звичайномувипадку, програматор взагалі нікуди встромити в комп'ютер, бофізичний послідовний порт — це не модно. І тут мене здолалалінь-матінка, щоб паяти інший програматор — замовив у китайцівінший, фабричний, ЮСБшний. Ну а поки треба було демонтувати "ікспериментальний" трамблер. Чим і думав зайнятися вчора. І навітьзайнявся.
Це я так планував. А машин планував погріти свої лонжерончики, стоячи в гаражі. Трамблер я вийняв... Думав підкинути звичайнийБСЗ. Але ж у мене "дифузор ат шахи"! Роз'єм датчика не вліз ...Поставив старий контактний, що стояв до цього. У мене зазначено, ЯКвін стояв. Так і поставив. І? І ні натяку на спалах. Перекинувдроти (я ж не пам'ятаю, як там повідець стоїть, ага)... О5 мимо.Перекидаю на 90 градусів - починає "давитись" від дуже ранньогозапалення. Роблю згодом. Схопив, завівся і… все.
Тут треба зазначити, що валилося з рук у процесі все. То шайбапірнула на балку, то гайка, то викрутка, то провід перенесеннязачепиться, то гудзик.
Загалом, закінчилося тим, що частково згасла приладка, і буловтрачено запобіжника, який упав "у надра". На цьому, нарешті, сталозрозуміло, що "сьогодні не той день" :)
Ну та й благо — не останній. Будуть ще підходи :)