Rubicon у Карпатах

Переїхав ненадовго до Карпат — робота віддалена, потрібен лишеінтернет. «Чим дивитися з вікна на сльоту Києва, краще дивитися насльоту яблуницького перевалу», вирішив мій внутрішній естет :)
< Зібралися з дружиною, завантажили в машину собаку, і, вранцінаступного дня, виїхали. 650 кілометрів, дорога прекрасна, Ренг потрасі, в черговий раз — краще, ніж я очікував.
120-135 на круїзі, не поспішаючи і поглядаючи на всі боки, зупиняючись подивитися на все цікаве і з'їсти все апетитне, докінця дня ми дісталися пункту призначення .

Садиба Ближче за Небо, (7FV6+P4 Yablunytsya, Ivano-FrankivskOblast) саме те, що ми шукали:самотньо і автентично, але прекрасніумови для життя, хороший номер, якісний будинок, вид на світанок, гористий горизонт, Говерла, осінній ліс — і нікого довкола…Настільки нікого, що останні пару кілометрів треба було їхатирозмитою гірською лісовою ґрунтовкою… Ранок, кава на ґанку, туманнаосінь — просто фантастика. Ренг був використаний за призначенням —навіть поїздка за молоком була б без нього випробуванням. Київськийпацан, він уперше їздив тиждень майже не відключаючи повний привід, а часто й із блоками. Особливо приємне відчуття, що це непокотушки, де ти сам садиш тачку, вишукуючи маршрут важче, щобпотім виїхати. Тут ти просто пересуваєшся у своїх справах, але збоєм. Ну як — з невеликим боєм, як для Ренга :)

Щодо складно було лише раз — дізналися у місцевих, де цікавікраєвиди подивитися, почули про хребет із пам'ятником групідесантів Другий Світовий. Поїхали подивитись. Бурий глеєзем, крутіспуски та підйоми — Карпати, загалом.
Побачивши потрібну стежку, я замислився на хвилину. Незадовго домене пройшов Урал лісовоз, липка жижа та колія по коліна. Постояв, подивився, та й поїхав :)
Насправді розумію серйозність:однією машиною, АТ гума, не зовсімправильно. Але нормально:було світло, навколо було багато дерев, обривів на всі боки не було, зв'язок був повний, я обмінявсяномерами з керуючим готелю на спецтехніці. Та й йти туди булопівгодини-годину. Коротше їхав Рубікон на 33 АТ BFG KO2 з тиском1.5 і всіма блоками по колії, заїжджав і виїжджав з неї коли требабуло . І вгору дерся на 30°, і, що набагато крутіше, вниз тримав.Спершу з побоюванням, а потім все більше я довіряв йому і дивувавсяйого здібностям.
Прекрасний досвід.

Бруд був абсолютно всюди. На даху, у салоні, під капотом. Ходовийвидно не було. Я радів долі пілота в салоні, з гордістю дивлячисьна штурмана-дружину, що пробує глибину і долає гірки не гіршеРенга.На зворотному шляху вже відомою дорогою їхали разом і разомдивувалися в черговий раз тому, що він може. Відразу після цього намийку, прямо в готелі прибрав бруд з ходової . А потім уже в лазню, чани просто неба, чай з медом. Зворотний шлях дався ще легше, поїхали дорогою, що гірше в плані покриття, але цікава. Заїхали доПідгірців — старий польський замок — гарно, автентично. Зупинялисяподивитися на все, що викликало інтерес. Заїжджали в сусідні зтрасою містечка та села, перейнялися дорогою. Ренг — моя повага.Подорожувати на ньому чудово, що б хто не казав.