Відпочили... 😂

Після повернення з моря, вирішили вибратися до річки, бо вода досіманить до себе. Сказано — зроблено! в Кудашево (кривий Ріг в курсіде це) на турбазу.По приїзду відразу розпалили мангал, щоб м'ясо іовочі не пропали 😜. Шкварили, поки поїли, на обох донках буликлювання, але тільки на одній сидів карась, ~ 250 р. Перезакинув, але до вечора я клювання так більше й не побачив, мабуть карасьщось знав... Лише на "поплавець" попалися дві тараньки Так іпроходив день — купалися, їли, засмагали... Ближче до вечора почалиходити хмари, десь гриміло, десь уже йшов дощ. Класноукатанной "грунтовці", щоб не об'їжджати зайві кілометри через село по "суперасфальту". Виїхали ... Як тільки в'їхали на "грунтовку", тоза всім відомим нам законом, пішла злива. Повертатися назад був неваріант, навіть не розгорнувся б. А дорога йшла набагато вгору. Цейвідрізок ми подолали, але після повороту наліво на наступнуділянку, яка теж мала невеликий підйом, щось пішло не так. За цілічені хвилини злива встигла розмити верхній шар ґрунту, і машинупросто почало зносити у бік невеликого ухилу, доки вона незакопалася. А знесло її через те, що "топленка" була повністюзавантажена (повний багажник, 4 дорослих і 2 діток), задні колесазабилися брудом і просто не крутилися, йшли юзом. Грязюці, черезнедостатній просвіт між колесом і крилом, не було куди подітися, ось вона й набилася в арку. Ну, а два провідні колеса просто невпоралися зі своїм завданням. Уявіть тепер собі:злива, поля, машиналівим боком уперлася в мокрий насип. І тільки вона не дала сповзтимашині в чисте поле. Мотор бурчить, але авто не рухається ні в зад, ні в перед. Романтика! 🤣 Кажу старшому синові роззуватися, іпробувати штовхати, але сам розумію, що результату від цього небуде, не вистачить сили одному мужичку. Мої побоюваннявиправдалися, закопалися ще глибше. У голові проносяться купадумок/ідей. Все б нічого, але на борту двоє маленьких "кіндерів", від яких можна чекати будь-чого. Їм не поясниш, що на вулицю невийдеш, уже дощ, не злива, а якщо й вийдеш, то будеш по коліна вбагнюці. Розумію, що без трактора мені не впорається. Дивлюся нагодинник – близько 18.00. Знову розумію, що до цього часу робочийдень закінчився, тим більше за такої погоди, а це означає, що всімісцеві трактористи вже "остограмилися". Та й до села ~ 3-4кілометри. Вже хотів викликати таксі, щоб відправити матір здітками по будинках, а самому залишитися з коханою в полі наодинці🙃😆, але мої плани поламали двоє місцевих "хрестів", які намалювалисяз лісочка з "великами" під пахвою. Таке враження, що вони тампідробляють під час дощів. 😂 Потрібно їм віддати належне, впоралисявони зі своїм завданням "на відмінно", правда і старший теж зробивсвій внесок, за що і йому величезна подяка, у вигляді походу в кіно😀. Пхали машину приблизно з півкілометра, періодично очищаючи задніарки від бруду, інакше ніяк, після чого машина вже пішла своїмходом. Таким чином, мужики заробили собі на вечірнє пиво, а язаробив собі геморой, у вигляді привести машину в Божественнийвигляд... ☺️
Всім світу, добра та удачі!
>

PS Ніколи не вірте синоптикам! 😂🤣😄