Чесно, не думала, що мене проб'є на сльозу, коли новий власник будевід'їжджати на моєму кукушонці від нашого будинку, але мало незаплакала.Ця машинка служила нам вірою і правдою 4 роки. Сподіваюсявостаннє) вилетіла в кювет на трасі взимку. А як мені розбилолобове скло шматком арматури, що вилетіла з-під коліс машини, щойде попереду, — теж запам'ятається не скоро. Сьогодні ми встали зранку раніше і поїхали на тест-драйви, спочатку за планом бувNissan Juke, а потім уже Renault Duster. Цими двома машинами, алепройшли тест-драйв, подумали, і бажання практичності перевищилобажання повипендрюватися, і ми зупинилися на Дастері. ДоВеликодня.
Тут зателефонував черговий потенційний покупець нашої зозулі і я, закинувши чоловіка на роботу, поїхала на зустріч.
Сама того не чекаючи, я знайшла оптимальну ціну на машину, якавлаштувала і мене і покупця./p>
І ось ми вже у нотаріуса, оформляємо генеральну довіреність.
Потом заїхали в гараж, віддала літню гуму, і дріб'язок .
І мій кукушенок поїхав від мене в далекі краї (район Центральногоринку:)). Ось тут мене й пробило на сльозу. Приблизно таке самебуло, коли я продавала свій перший дзеркальний фотоапарат.Розлучитися з ним теж було важко. Але нічого, я сподіваюся йогоновий господар буде ставитись до нього добре.
Таким ось красенем ми купили його 4 роки тому.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.