Отже, після пробного пуску прийшла черга системи охолодження.Взявся за радіатор, витяг з рамки, відмив від бруду і оглянув.
Виявилася відірвана бічна сталева пластина по пайці внизу.
Залив води.
Потекло звідусіль. Тече
Ну це нормально, якщо на воді 60 років їздити… Нефільтрованою.
Почав з припаювання пластини.
Кранік старий взагалі викинув, він не тримав нічого, підійшовзамість нього зливний з блоку старого движка, такий самий, але напівоберта.
який у мене давно лежав, не пам'ятаю де й купив його вже, але явважав його кінченим. Його ледве плавить паяльник і він одразу нетече, а як каша стає. Загалом я заліпив горловину цією кашею, аповерх неї вже звичайним припоєм залив, а каша застигла не давалайому стікати. Ну і навіть вдалося досягти герметичності, хоча вякийсь момент вже просто руки опускалися. Дуже ніжна деталь цейрадіатор. Великий, важкий, а боїться будь-якого необережного руху ічиха на нього.
Паяв і кислотою, і каніфоллю, нанюхався за підсумком погані, що ажу горлі закінчило.
Коментарі1
Пай краще пальником на балконі, перевіряти - опресовувати треба повітрям занурюючи радіатор у ванну з водою, по перших створиш тиск, по друге більш точно знайдеш текти. Пробки добре підходять з гумового відбійника Ваз класика передній, один свердлиш ...