Long hard road out of hell або траса Н-14

Це словами Вам не передати. Це потрібно бачити. У кращому випадку.Не дай Бог відчути або поїздити цією так званою "трасою". Мова йдепро "трасу" Н-14 « Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв".
У п'ятницю, 12 лютого, у терміновому порядку потрібно було їхати доМиколаєва. Виїхав опівночі. Все начебто норм, але через півгодиниїзди різко впав туман, та й не просто туман, а тупо біланапівпрозора стіна Швидкісний режим не перевалював 80 км/ч. Ну ібог з ним, тихіше їдеш далі будеш. Їхав майже в сліпу. Просто побілій лінії. -за те, що я втрачав дорогу, а тому що її місцямипросто немає чи вже немає.З одного боку добре.Туман, ніч, машинмайже немає, ям не видно, тільки відчуваєш їх))).З Полтави наМиколаїв я їхав через Південноукраїнськ, тим самим роблячи гачок в75 км.Поїхав так за порадою знайомого.У Кіровограді по окружній іна бетонку.Дорога мені знайома з літа (поїздка до Одеси).Все точнояк і влітку. Бетонка почала нормальна, хоч і разок потрапив у заметна ожеледиці. А всі пригоди починаються з появою величезного банера "вас вітає Миколаївська область". І на швидкості в 90 км/годвлітаєш у таке калдоїби що проклинаєш все на світі. Ями глибокі, плити підірвані, місцями піднято майже вертикально. Усьому виноюфури, які постійно тут курсують.
Ну з горем навпіл я доїхав до Миколаєва.

Миколаїв. Виїхав додому. Цього разу я вирішив поїхати інший дорого.забив у навігатор і рушив. Недовга їзда містом і ось я на окружній.Виїжджаю на трасу Олександрівка – Кіровоград – Миколаїв та… івибачте, але я на найближчі дві з половиною години ЗАВАЛИВ Е****! Так! Саме завалив і саме е****! Те, що було на бетонці, цеквіточки. Я думав на плитах дороги ні але як же я помилявся. Ось деповний морок. Ділянку в 50км я їхав дві з половиною години. Це неями. Це БЛІДЬ воронки. Це місячні кратери заповнені водою табрудом. Ось знаєте їсти асфальт з ямами, а це Дірка з малесенькимицятками асфальтика. Усьому виною ті самі фури. Колони фур. Якіїдуть по 6-7 вантажівок та їдуть змійкою. Начебто теж об'їжджаютьями, які самі ж і бажають. Були такі, що машина в них пірнала помолдинги, на половину колеса. А в районі села Водяно-Лорине таквзагалі причіп від фури відвалився і перегородив дорогу. Дещо як япроїхав, але були такі що стояли і чекали.
фото знайшов в інеті. Він перекинувся 13 лютого, а я їхав 14.Виходить його більше доби піднімали. Шкода немає у менереєстратора. Це на повнометражний фільм тягне. І весь цей жахтривав рівно до кінця Миколаївської області. Знову банер. ТеперМиколаївська обл прощається з нами.І Усі 100-120 і Ми вже їдемоКіровоградщиною. Та й тут місцями є погані ділянки дороги, але впорівнянні з тим, що було позаду мене це так, нерівності.