Розробка нової моделі автомобіля розпочалася у Запоріжжі практичноодночасно з постановкою на конвеєр ЗАЗ-965 у 1960 році — навесні1961. У листопаді того ж року досвідчений зразок бувпродемонстрований на ВДНГ.
< Проте недолік досвіду у конструкторів заводу (попередню модельрозробляв колектив МЗМА у співпраці з НАМИ), а також інші факторизатягнули впровадження нової моделі у виробництво:перші серійні«Запорожці» другого покоління зійшли з конвеєра лише в 1966 році, причому з адаптованим новий кузов двигуном від попередньої моделіЦі автомобілі отримали індекс ЗАЗ-966В (літера В означала "тимчасовий", вказуючи, що агрегат МеМЗ-966В об'ємом 887 куб. См іпотужністю 30 к.С. Незабаром буде замінений на новий, спеціальнорозроблений для даної моделі автомобілів)
Повномасштабне виробництво ЗАЗ-966 з власним силовим агрегатом(1198 куб.См, 41 к.С.) почалося пізніше, в 1967 році. ЗАЗ-966 ійого наступника ЗАЗ-968 продовжували постачати 27-сильнийдвигун.
На запланований обсяг випуску в 150 тис. Машин цієї моделі на ріквийти так і не вдалося, більше того, лише до 1973 року завод зумівпідійти до рубежу 100 тис. Автомобілів на рік. У такому гальмуваннірозгортання серійного виробництва, мабуть, вирішальну рольвідіграла концентрація всіх сил вітчизняного автомобілебудування набудівництві Волзького автозаводу. Два поперечні торсіони і чотирипоздовжніх важелі, що кріпляться до їх кінців. Головна відмінністьполягала в тому, що у ЗАЗ-966 у передній підвісці замість шкворнівз'явилися кульові шарніри — по два з кожного борту. Діаметра.Значно зросли маса та габарити агрегату. А ось коробка передач буларозроблена заново (і те, й інше стосується «чистого» ЗАЗ-966, а не«перехідної» моделі 966В з 30-сильним двигуном). На прототипахвикористовувався привід перемикання передач з важелем, розташованимна панелі приладів, праворуч від щитка приладів, як на деякихіноземних моделях («Трабант», деякі DKW та ряд французькихмалолітражок), але в серії від нього відмовилися як віднепотрібного ускладнення конструкції. Характерною особливістютрансмісії була відсутність прямої передачі - четверта передачабула підвищуючою, тобто мала передатне відношення менше одиниці, якп'ята на сучасних автомобілях. - Великий запас міцності дозволяввикористовувати її в парі з набагато потужнішими в порівнянні зіштатним двигунами, наприклад, самодіяльними конструкторами на базітрансмісії "запорожця" створювалися автомобілі та баггі з двигунамивід "жигулів", різних "москвичів" і навіть "волги" ГАЗ-21 (втім, цевже призводило до істотного зменшення ресурсу агрегату). Порівнянослабким місцем конструкції виявилися півосі, що особливо маливідносно ніжні гумові пильовики внутрішні шарніри (хоча вони і булидодатково захищені брудовідбивними щитками).
Коментарі1
Зазирни в личку!