Нарешті прокинувся від зимової, точніше круглоосінньої сплячки і заморочився двигуном

Блок, про який був мій попередній пост, опинився з виробленнямовердохуя, тому з альтернативи купівлі 2 ремонтних поршнів +0, 5 зав кращому разі 200 євро/шт, пошуку рідкісних поршнів на 93, 5, якоїсь незрозумілої "гільзовки" я вибрав шлях витягнути з анналівще один блок м30б30 і розточити його на 92мм.Як виявилося, ще впонеділок, коли я ще шукав куди приткнути попередній блок длявинесення по ньому вердикту, знайти когось, хто працює в карантин, — проблематично.Та фірма, де я трохи раніше шліфував голову —телефон поза зоною. Або 8 телефонів конкурентів теж — поза зоною чине беруть трубу.Дзвонив одних, працюєте? Допрацьовуємо.Говорю коліноперевірити і блок перевірити, що з ним.Привозіть подивимося. Івсе... Я, не втішений таким, згадав, що ще один колінвал в анналахє, 3 роки лежить у вигляді нероздрукованого подарунка. Кажу, паузапару годин, ще ще один привезу, виберемо може той краще. Ок. Кажу іблок, блок 3-літровий привезу... Вони — х** вам, блок уже невізьмемо, працюємо передостанній день. Завантажив таки з ночівідмитий блок у багажник у компанію з 3, 5 літровим, коліно і поїхавдо них. Друге коліно виявилося взагалі придатним лише теоретично -під третій ремонт 0, 75 - в'єбана одна шия безпосередньо. Піде удалекий резерв ррр. Блок таки відмовилися брати і я з одних ебенів, на окружній поїхав до інших ебенів на бориспільську, дзвонив їх дляпідстрахування ще першого ж дня. Там теж потішили, що вонибудь-якої миті можуть закритися і блок я побачу не в п'ятницю чипонеділок, а після епідемії, тобто. Ніколи. Тож воюємо