Історія життя моєї машини.

Ще з дитинства мій батько тягся по вагонах, це кохання йомуприщепив його батько, який пів життя проїздив на двієчці.Автомобільна історія мого батька почалася з четвірки і плавноперейшла в лачетті, яка була куплена в далекому 2006 з салону.Любиввін її не довго, рівно до того моменту як інтерес перейшов доспиртних напоїв.Після років використання автомобіля "під градусом"на ній реально не залишилося живого місця.В аваріях вона не була, але кілька дрібних дтп пережила, на останньому і стала, але про цепізніше.Фари потріскалися, лобовуха теж, усі кузовні деталі зякимись дефектами - де вм'ятина, де тріщина, а де і розрив.Історіяпереломний момент отримала влітку 2015-го року. Швидкості20-30км/год, з випившим, як завжди, батьком за кермом, заїхала підГазель.Капот отримав два рвані поранення, вбито дві фари, обидварадіатори, бампер і крила.Рік машина стояла.Всередині завелосябагато чого цікавого.Стояла машина з жадібності батька, дуже він нехотів мені її віддавати, що б я її забрав, зробив і їздив. Але всеж таки цей момент настав))) у серпні 2016р машина перейшла до мене.І тут пішло) to be continued