Світ не без добрих людей

Усім привіт.
Хочу поділитися історією, що сталася зі мною на вихідних.
Це була моя перша далека вилазка на машині з дня її покупки (1-гогрудня 2012). Задумали ми поїхати до Харкова в аквапарк, від нас це221 км шляху. Задумали — поїхали. На вулиці темно, +2 градуситепла.
Я нікого ще не гальмував для допомоги, тому що це моє першезалягання на пузо і я був трохи в розгубленості, що робити, штовхавїї вперед, назад — все без толку, добре лягла.Раптом, дивлюсябіжить на допомогу мужик, зупинився в метрах 100 від мене, мабутьпобачивши, що я застряг. Опускаючи подробиці історії хочу висловитинайглибшу вдячність цьому подяку цьому мужику (від переляку, навітьне впізнав його імені.) Без нього я б провозився набагато довше.застряну і ти допоможеш" і ми попрощалися.
Після цієї події задумався багато про що. А я б зупинився, якбитаке побачив на узбіччі? Враховуючи, скільки розказано різнихнеприємних історій на дорогах — ні, але цей мужик мені дав надію іпоказав, що я не правий. А ти зупиняєшся, щоб допомогти людині надорозі? П.С. Цього дня я вдало дістався додому та, купивши пляшкучервоного вина, випив за його здоров'я.