Куди зникла?

Досі я згадую цей день і корю себе через те, що розбила своюмалечу.

Багато нервів, багато сліз. Я відчувала себе винною перед нею ірозуміла, що я її відновлю./p>
Вечір 7 січня, дощ, посидівши у рідних я зі своїм молодим чоловікомвирішила взяти молодшого брата і поїхати в кіно (не дуже часто бачусвого брата) Ми вирішили спочатку заїхати додому і погуляти зсобакою.
Заїхали дорогою в магазин купили брату солодощів і коли я сіла вмашину я побачила що в мене мало палива.Мій хлопець казав, щовистачить його і заїдемо по дорозі в кіно або назад Однак до свогогоря я вирішила інакше і вирішила їхати на заправку.Їхав по Перовая вирішила повернути ліворуч на Кібальчича у бік Райдужної.Думаюбагато хто знає це перехрестя на Воскресенці як дуже аварійне. Осьі моє маля стало учасницею статистики даного перехрестя. Так як умене не працював правий склопідйомник і було тонування опуститискло я не змогла і не помітила москвича, що йде на всіх парах.

Результат ви можете побачити на фото. >

Після ДТП я вже не знала ні на яке світло я їхала, ні куди язбиралася їхати. Я була розбита як і моя Mazda. Я хвилювалася замолодшого брата на задньому сидінні та за людей у ​​москвичі. Анавколо мене бігав "свідок" який казав, що нічого страшного у васадже КАСКО (природно не КАСКО, адже машина 2005 року)? Засвідченнями свідка та водія АЗЛК я залишилася винною і визнала себевинною. Зараз я знову їжджу на своїй Мазді. Ремонт ще незакінчений, але про те, що було і буде я розповім зовсімскоро.