Розпорядок дня був простий — вранці море, увечері прогулянкипам'ятками, але без фанатизму, хотілося відпочити від дороги.
Трохи. Краси
Донья Ластва
Порто Монтенегро та Донья Ластва
Жабляк. Нашій подорожі була північ. Ми не бронювали там житлозаздалегідь, тому що в горах погода не передбачувана і якби вонабула б похмурою — ми б нічого не побачили, але погода виявилася нанашому боці, ми забронювали чудові апартаменти за 15 хвилин ходьбивід витягу Савін Кук (2400м) і виїхали у бік селища Вірук, яке єсусідом Жабляка.
Озеро по дорозі на північ Чорногорії
Їхати від нашої точки до Вірук всього 3 години, тому ми неспішновиїхали до обіду. Нас зустріли привітні серби, мешкають вони вБелграді, а на літо приїжджають на північ Чорногорії. Там їм відбатьків дісталося кілька будинків, у яких вони зробили дужезатишний ремонт і тепер успішно здають на airbnb.
Приїхали до Віраку
Псу 13 років, діти від нього були в захваті
>
Залишивши речі вдома ми поїхали до Чорного озера, яке розташоване внаціональному парку Дурмітор. Це місце неймовірної краси і зі своєюатмосферою, багато писати не буду, краще прикріплю небагатофотографій. Запланували піднятися на гору Савін Кук і це, друзі, був відвал бошки! > На третій день ми вирішили з'їздити доПівського озера, вона розташована всього за 30 км від Жабляка і ці30 км зайняли у нас години два шляхи. Дорога просто нереальна… видинастільки захоплюють дух, що хотілося зупинятися кожні 5 хвилин, щоб сфотографуватися або зняти щось на дрон. Провели 3 ночі. У деньвід'їзду я вирішив ще раз піднятися на Савін Кук, щоб закріпити ціпанорами не камерою та дроном, а очима, залишивши всю технікубудинку. Провалявшись з таким виглядом як на фото нижче яповернувся додому і ми рушили далі далі.
3. Бігова.
Наступною зупинкою було рибальське селище на березі адріатичногоморя. Розташований він між містами Буква та Тіват. Тут ми вирішилисповільнитися… Slow life, друзі, ніякого поспіху. Купили продуктівна всі три дні і просто чилили з ранку до вечора у цьому класномумісці. У нас у розпорядженні були сап-борд і каяк, так що мені яклюдині, яка на пляжі не особливо лежить зайнятися було чим. Доречі, альфи у цій поїздці мене переслідували. На парковці стояла щеодна Джульєта на турецьких номерах.
Шаль на згадку. > А ще ми знайшли круте місце за 5 хвилин віднаших апартаментів, там неймовірного кольору вода, купу морськихїжаків, коротше саме те, щоб прогулятися з камерою і політати надроні.
<
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" Провалявшись з таким виглядом як на фото нижче я повернувсядодому і ми рушили далі далі.
3. Бігова.
Наступною зупинкою було рибальське селище на березі адріатичногоморя. Розташований він між містами Буква та Тіват. Тут ми вирішилисповільнитися… Slow life, друзі, ніякого поспіху. Купили продуктівна всі три дні і просто чилили з ранку до вечора у цьому класномумісці. У нас у розпорядженні були сап-борд і каяк, так що мені яклюдині, яка на пляжі не особливо лежить зайнятися було чим. Доречі, альфи у цій поїздці мене переслідували. На парковці стояла щеодна Джульєта на турецьких номерах.
Шаль на згадку. > А ще ми знайшли круте місце за 5 хвилин віднаших апартаментів, там неймовірного кольору вода, купу морськихїжаків, коротше саме те, щоб прогулятися з камерою і політати надроні.
<
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" Провалявшись з таким виглядом як на фото нижче я повернувсядодому і ми рушили далі далі.
3. Бігова.
Наступною зупинкою було рибальське селище на березі адріатичногоморя. Розташований він між містами Буква та Тіват. Тут ми вирішилисповільнитися… Slow life, друзі, ніякого поспіху. Купили продуктівна всі три дні і просто чилили з ранку до вечора у цьому класномумісці. У нас у розпорядженні були сап-борд і каяк, так що мені яклюдині, яка на пляжі не особливо лежить зайнятися було чим. Доречі, альфи у цій поїздці мене переслідували. На парковці стояла щеодна Джульєта на турецьких номерах.
Шаль на згадку. > А ще ми знайшли круте місце за 5 хвилин віднаших апартаментів, там неймовірного кольору вода, купу морськихїжаків, коротше саме те, щоб прогулятися з камерою і політати надроні.
<
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
"
Наступною зупинкою було рибальське селище на березі адріатичногоморя. Розташований він між містами Буква та Тіват. Тут ми вирішилисповільнитися… Slow life, друзі, ніякого поспіху. Купили продуктівна всі три дні і просто чилили з ранку до вечора у цьому класномумісці. У нас у розпорядженні були сап-борд і каяк, так що мені яклюдині, яка на пляжі не особливо лежить зайнятися було чим. Доречі, альфи у цій поїздці мене переслідували. На парковці стояла щеодна Джульєта на турецьких номерах.
Шаль на згадку. > А ще ми знайшли круте місце за 5 хвилин віднаших апартаментів, там неймовірного кольору вода, купу морськихїжаків, коротше саме те, щоб прогулятися з камерою і політати надроні.
<
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
"
Наступною зупинкою було рибальське селище на березі адріатичногоморя. Розташований він між містами Буква та Тіват. Тут ми вирішилисповільнитися… Slow life, друзі, ніякого поспіху. Купили продуктівна всі три дні і просто чилили з ранку до вечора у цьому класномумісці. У нас у розпорядженні були сап-борд і каяк, так що мені яклюдині, яка на пляжі не особливо лежить зайнятися було чим. Доречі, альфи у цій поїздці мене переслідували. На парковці стояла щеодна Джульєта на турецьких номерах.
Шаль на згадку. > А ще ми знайшли круте місце за 5 хвилин віднаших апартаментів, там неймовірного кольору вода, купу морськихїжаків, коротше саме те, щоб прогулятися з камерою і політати надроні.
<
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" Купили продуктів на всі три дні і просто чилили з ранку до вечорау цьому класному місці. У нас у розпорядженні були сап-борд і каяк, так що мені як людині, яка на пляжі не особливо лежить зайнятисябуло чим. До речі, альфи у цій поїздці мене переслідували. Напарковці стояла ще одна Джульєта на турецьких номерах.
Шаль на згадку. > А ще ми знайшли круте місце за 5 хвилин віднаших апартаментів, там неймовірного кольору вода, купу морськихїжаків, коротше саме те, щоб прогулятися з камерою і політати надроні.
<
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" Купили продуктів на всі три дні і просто чилили з ранку до вечорау цьому класному місці. У нас у розпорядженні були сап-борд і каяк, так що мені як людині, яка на пляжі не особливо лежить зайнятисябуло чим. До речі, альфи у цій поїздці мене переслідували. Напарковці стояла ще одна Джульєта на турецьких номерах.
Шаль на згадку. > А ще ми знайшли круте місце за 5 хвилин віднаших апартаментів, там неймовірного кольору вода, купу морськихїжаків, коротше саме те, щоб прогулятися з камерою і політати надроні.
<
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" щоб прогулятися з камерою та політати на дроні.
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" щоб прогулятися з камерою та політати на дроні.
5. Пераст (але не зовсім) 4 пляжних дня для мене більш ніждостатньо, щоб знову захотіти сісти за кермо і відкривати новімісця Чорногорії. Ми осіли за кілометр від Пераста ще на тиждень.Місце було кайфове, поруч устрична ферма Мілош, класний пляж BajovaKula, котрий у 10 хвилинах їзди в один бік, Пераст у 5 хвилинахїзди в інший. Тут я сходив у хайкінг, з'їздили в Герцег-Нові, Пераст, проїхали все узбережжя до Албанії. Знайшли класнийоглядовий майданчик, це, до речі, єдине місце, як я прочитав, деможна подивитися на все Скадарське озеро зверху. Та чогорозповідати, фото скажуть самі за себе. Загалом каталися, відпочивали і непомітно три тижні відпустки добігли кінця. Алеоскільки я не прив'язаний до місця роботи, ми вирішили залишитисяще на тиждень і повернутися туди, звідки все починалося, а саме вЛепетані і це було не помилкою. Зараз поясню чому).
6. Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
" Поки ми відпочивали було прийнято рішення повертатися в Українуіншим шляхом, не так як ми їхали, тому що як я писав у першійчастині мого звіту — дорога повільна, нудна і без автобанів.
У Лепетані ми заземлилися… я почав входити до робочого ритму, вранці на пляжик, вдень роботу працювати, увечері можна прогулянкив Порто Монтенегро чи Которі. Їздили ми не особливо багато ...перші кілька днів))) Чорногорію подивилися вздовж і поперек, точому б не подивитися трохи Хорватії? Частина I:Шлях у відпустку.br/>
Частина II:Чорногорія вздовж і поперек.
Частина III:Через Хорватію додому.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.