Привіт усім! Із заголовка вже зрозуміло про що йтиметься усьогоднішньому оповіданні… Але найцікавіше те, що все це сталося водин день — у день покупки автомобіля, а саме 16.05. Машину свою язнайшов у славному місті Золотоноша (до речі про таке раніше і нечув) знаходиться він на Черкащині приблизно за 170 кілометрів. Відрідного міста Біла Церква.На момент покупки, до Золотоноші їхав ужевдруге, бо перший їздив просто подивитися машину.Дорога булацікавою, спочатку на маршрутці до Черкас, потім від туди доЗолотоноші.Скажу чесно від цього отримав багато емоцій, чого стоїтьтільки дорога через Дніпро, хвилин 15 їдеш мостом і штучним насипомна якому і побудована дорога, а навколо вода, пейзажі простонереальної краси. Вирішивши всі питання у Золотоноші і отримавшизаповітні ключі 2108, ми разом вирушили додому…))
Відправившись у дорогу додому, ми поїхали іншим — коротшим шляхом.І першим — менш великим населеним пунктом було місто Канів.Доїхавши до нього без проблем, перетнули Дніпро та канал, вирішилизупинитися. Це були перші кілометри на машині і ми вирішилиперевірити, чи все добре. Оглянувши і переконавшись що всенормально, ми сіли в машину, заводити, а вона не заводиться ...Відкривши капот і промучившись хвилин 10 - 15 було встановлено, щопроблема в стартері або реле, що втягує ... (( Промучившись щехвилин 20 ми завели "капризницю" і поїхали) далі, доїхавши до БілоїЦеркви без проблем.)) Заїхавши на подвір'я будинку, ми постоялизовсім небагато і закипіли…(( Моєму розчаруванню не було межі, — Яктак, адже в Золотоноші ми проїздили і простояли цілий день і натякуна це не було) …
Зупинка в Каневі, яку краще б і не робили…))
І тут я зрозумів, це прояв характеру, вона ж дівчинка…)) І тут із'явилося бажання назвати її блондинкою, Манею…)) Притиранняхарактерами почалося…))
Велике спасибі друзям, які допомагали вибирати автомобіль івеличезне спасибі батькові, який пережив весь цей деньсомной.))






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.