От дорога стала менш крутою і звивистою, ліс закінчився і попереду, на тлі смарагдової зелені гірських лугів з'явилися білі кулі, щопритиснулися один до одного. До друга на вершині гориБеден-Кир.
Деякі називають ці білосніжні куполи - "обсерваторія". Поселення зфантастичних творів, але призначення у них цілком земне — комплексдалекого радіолокаційного виявлення системи ППО…
Ось такі грибочки ростуть на вершині Беден-Кир…
дорога веде нас далі — до Ялти, до моря…
Ось уже з'явилася вершина гори Святого Петра — Ай-Петрі… Повертаємоправоруч із дороги, що веде до Ялти, і робимо останній ривок у біквершини. Трохи не доїжджаючи до канатної дороги і знаменитихзубців, "ластівка" повертає вліво — на ґрунтовий майданчик насамому краю урвища і завмирає метрів за 15 від прірви.
Розкинулося море широко…
І тут перед нами відкривається захоплююче видовище — попереду, наскільки вистачає око, до самого горизонту розкинулося море… Морехмар…
Попереду — море хмар…
Причому над берегом їх майже немає — Ялта та її околиціпроглядаються до самої Ведмідь-гори, а ось від берегової межі всеморе закрите суцільним хвилястим килимом хмар, залитим світломзаходу сонця…
Вигляд на Ялту
Прибій з хмар…
Вечірня Ялта
У променях вранішнього сонця
Кримські сосни…
Вехня станція канатки та зубці Ай-Петрі
Вже пішки ми йдемо до вершини Ай-Петрі, до її знаменитих зубців —залишків стародавнього коралового рифу, щоб уже звідти, зоглядового майданчика на самій вершині гори, помилуватися заходомсонця, панорамою вечірньої Ялти, подивитися, як запалюються сотні, а потім і тисячі вогників. Узбережжю, як із появою перших зірокзагориться маленьке червоне вічко недремливого всевидячого ока водному з куполів "обсерваторії" на горі Беден-Кир…
Вершина Святого Петра
Зубці.Колись це був величезний кораловий риф древнього моря…
Вигляд на Ялту з вершини Ай-Петрі
Радарні куполи Беден-Кир на тлі вечірнього неба. Попереду на насчекав захоплюючий нічний спуск по тому ж серпантину старої дорогиЯлта-Бахчисарай (описувати нічний спуск не буду - це все одно, щоспробувати пояснити сліпій з народження людині, як виглядаєчервоний колір. Так що краще один раз вам самим спробувати ...). Ами поки що стояли на вершині гори, дивилися, як рожево-блакитніхвилі туманного килима хмар, що вкрили море, поступово ставали всетемнішими і темнішими, розтікаючись далеко внизу, за сотні метрів унас під ногами…<
Бузовий туман ПІД нами пропливає… Ялта. Пізній вечір. Панораманічної Ялти. Вигляд з Ай-Петрі. Якось читав у науково-популярнійлітературі, що ластівки не літають вище за хмари…
Як виявилося, це не зовсім так — принаймні Рубінові Ластівки —літають…
Вище за нас — тільки Сонце та зірки…
Коментарі1
А мотор себе норм відчував на висоті?