-Баклажан виштовхнутий за допомогою добрих людей із скрутноїситуації
-Акумулятор сіл.
-Коробка розблокована, навик придбаний.
Настав ранок наступного, не менш важкого дня. Вінниця. (для меневзагалі-то ранок добрим не буває. Сов я типовий.) Бурчу.Знімаю акуміз зарядки, тягну до машини.Все ОК. Через 10 хвилин була готова? провалюється вниз з боку водія, а з-під арки долинає звук тертя.Я вжаху, думаю — труба справа, зливай воду, суші весла —приїхали.Виходжу, дивлюся — заднє колесо без болтів взагалі...Мабуть, підвів сам себе при заміні колеса напередодні вдень поганозакрутив болти. Дівча відправило відразу на автобус. На годиннику8-30. Добре, що мені поспішати нікуди особливо. Вже нікуди.
Ситуація така — позаду титан стоїть. Отвори під болти глибокі, тудивкручені такі довжелезні, та ще й під шестигранник внутрішній, крок1, 25. Природно таких на запасі немає. Навіть відомий момент ізфільму "закусочна на колесах" з Джекі Чаном не можедопомогти. Там гайки падають у каналізаційний люк, а псих, щостоїть біля узбіччя, каже — «викрути по одній гайці з кожногоколеса, прикрути зняте, так доїдеш…». Персонаж здивовано дивитьсяна порадника, а той видає у відповідь "що так дивишся. Я ПСИХ, але НЕ дурень же! " .
У мене на всіх колесах реальна смуток - два титани на машині підвищезгадані шестигранники (пробита запаска теж, зараза, на титаніу багажнику! ). Два інших колеса — на залізцях, причому однеприкручене різнокаліберними болтами (2 жигулівські під ключ 19, один від іномарки на 19, і один під ключ на 17), а друге — наГАЙКАХ, тому що в ступицю загвинчені шпильки! Тут вже ніяк нескомбінувати.
Шурую на найближчий шиномонтаж (знайшов усі втрачені 4 болта, звичайно з побитим різьбленням), благо не дуже далеко, та й часмайже 8-45, чекати відкриття не довго. Вийшов господар, дуже хорошалюдина, хотів допомогти, але каже — колісних болтів немає, тимбільше таких під шестигранник внутрішній. Підказав підійти вкіоск-марок "аВТОСВІТ". Так я й зробив. Правда довелося чекатипродавщицю понад норму хвилин 15. Продавщиця, теж дуже чуйна даматеж хотіла допомогти, але і тут не зрослося - в скриньці все тількидля ВАЗ-ГАЗ-АЗЛК-ЗАЗ. Вимушений був чекати на найближчу маршрутку ітулити до Вінниці за болтами.
Черговий крутий збіг чекав мене, коли я по старій пам'яті вийшов наавтобазарі на Луці. Там побачив цей реальний шикардосище. Далі булипошуки на центральному ринку, де всі продавці тільки розводилируками. Мовляв, є все — а от таких нема. Але пошуки все-такиувінчалися успіхом, у однієї прекрасної дами-черепашки в коробочція накопав рівно 4 потрібні мені болтики під шестигранник.Повернувшись після цього до машини застав двох кумедних дідків білямашини. Вони почали хохмити - мовляв "дивимось-а тут чиясьнезнайома машина стоїть. Спочатку хотіли до трактора прив'язати іпотягнути у двір і сховати, але потім вирішили просто постояти іпосторожити...". Посміхнувся, сказав спасибі за безпеку, відповівна масу питань про машину (марка, країна виробник, тех.Дані і т.Д), прикрутив колесо і відчалив. Їхав не швидко, боявся знову втратитиколіщатко. :) Цього дня ще проводжав рідних на поїзд, тож Баклажанпройшов невеликий шлях Сутиски-Гнівань-Сутиски. А далі нахВіннітсаа.
По приїзду на місце майбутньої стоянки Баклажана (приватний секторнедалеко від вул.Островського) на мене чекав неприємний сюрприз —ворота та хвіртка у дворі зачинені, причому ворота можна відчинититільки з того боку. Ключів від хвіртки з собою немає і привезтинема кому. Лізу через паркан як останній домушник. А тут ще сюрпіз- гайки, на які скручені ворота поржавіли від довгогоневикористання. Попросив чуйних дівчат із сусіднього двору дістатиз багажника машини плоскогубці та передати через паркан. Подякував.Всі старання розкрутити злощасну гайку зникли задарма. Довелося щераз туди-назад через паркан лазити, брати в гаражі ключі гайкові таВД-40. Навіть і з їхньою допомогою довелося попрацювати і зірватипару граней, щоб таки розкрутити цей юніт. Загалом ворота булипереможені тат-та-да! Далі моторошно цікаво і довго машинаставилася у двір — простору для маневру дуже мало, а задню я недуже хотів включати, що знаєте. То ногами намагався замінити заднюшвидкість, але зрештою не витримав - кілька разів ловив клин привключенні передачі типу "а тепер РРРРАКЕТУ! ". Зате розблокуватитепер навчився зволіканням миттєво. :)
Через якихось 30 хвилин титанічних зусиль Баклажан став поруч ізбитою Капризулею у дворі. :) За цим цей авто-день можна буловважати завершеним. (якби не забуті на подвір'ї ключі, мобільний такуртка. Посміхаючись і матюкаючись довелося знову лізти черезпаркан.)
Баклажан залишився чекати на технічні відновлювальні роботи наневизначений термін.
У найближчих планах:
-ревізія коліс (заміна Борбетов з Капризулі на Баклажан, замінаколісних болтів під однотипні, ремонт запаски)
-заміна коробки передач на запасну
-ревізія зчеплення
-заміна проводки
-заміна ременів приводу генератора та гідропідсилювача, а так самовстановлення ременя балансувальних валів
-визначити причину стукоту та шуму в районі передньої гранати
-доливши рідини для гідропідсилювача (маленький рівень — гідрач топрацює, то не дуже)< br/>
У дальній перспективі:
-замінити водійські двері
-замінити бічне дзеркало з відсутнім склом
-заміна дверних карт
-купівля та заміна салону, задньої полиці
-установка передніх підкрилок
-пошук брелка для сигналки та центрального замку. (буду вдячний запораду - як дізнатися який брелок потрібно знайти і ДЕ власне можнайого знайти). Якщо в когось є щось по салону в запасниках, щоб уперспективі перепити — пишіть, буду вдячний! >
Всіх благ, друзі!
Трохи неякісних фоток додається
Логіка кота Матроскіна
.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.