Чувствую себя живодёром…

Дана історія сталася зі мною 7 січня нинішнього року, тож попорядку…
На свято я вирішив з'їздити до друзів, яких давно не бачив...Приїхав до них, посиділи, поговорили, поїли шашличка з пивком (япив трохи). То годинка повтикала, потім поїхала до родичів, а самедо дядька, який приїхав з Росії і побувавши у нас в гостях кількаднів сьогодні збирався їхати.На поїзд в м. Мелітополь везти йогомені. Ним заїду.

Так як у мене залишалося ще дві години поїхав до своєї хорошоїподруги випити кави, дорогою до неї мене зупинили Гайці з області, але як з'ясувалося пізніше не одні вони.З ними були ще Беркута, якіобшмонали всю машину, відпустили мене і я продовжив свій "політ")))) Час пролетів миттєво, я забрав дядька і поїхали доМелітополя, приїхавши на вокзал, і чекаючи на поїзд, мене щосьпотягнуло відкрити капот… Я відкрив капот, увімкнув спалах нателефоні… дивлюсь якась шерсть на бензонасосі, клаптик вовни наковпаку фари і т.Д. Посвітивши нижче, я побачив якогосьзвірка (шерсть довга така) як виявилося пізніше це був (а)кіт (кішка), дивіться фото. ) туди потрапив (а) і де саме я незнаю, але по його (її) очах я зрозумів що катається тварина зі мною давно! , кошатина сильно чинила опір, після чого з величезною швидкістювтекло. (