Подорож. Гори Хімпрому. Чарівний техногенний витвір

Карантин через COVid-19 вносить свої корективи в особистепроведення часу. Я вибрав невелику туристичну поїздку до місцевоїтехногенної пам'ятки під назвою «Гори ХімПрому». palign="justify"> Суми ХімПром є найбільшим промисловимпідприємством, яке засновано в далекому 1953. Завод займався ізаймається виробництвом різних мінеральних добрив, різноманітнихкислот, добавок для будівельних матеріалів та інших видів хімічноїпродукції. Південній частині міста Суми.ХімПром є стратегічнимпідприємством, адже на його території зосереджено велику кількістьхімікатів, які становлять небезпеку для всього живого.Період з1970-х по 1988 рік вважається «золотим» для підприємства такогорівня. Заповнювалася новими виробничими цехами, включаючисірчанокислотний та лакофарбовий цех. За радянських часів СумиХімПром входив до ТОП-10 найбільших заводів УРСР. При цьомупродукція поставлялася практично до кожного куточку СРСР.Підприємство працевлаштувало понад 6000 осіб різних спеціальностей.Студенти та випускники докладали максимум зусиль, щоб потрапити нароботу до ХімПрому. Однак до 1991 року підприємство почалознижувати свої обороти. При цьому у списку основних причин «західсонця» не тільки розвал СРСР, а й завершення термінів експлуатаціїдеяких цехів. Будинки, де здійснювалося виготовлення кислоти, потребували значної уваги. Відповідно, зайвих грошей у підприємстване було. Тому основне виробництво почало скорочуватися. Ближче додвохтисячних ХімПром зазнав кількох модернізацій, які дозволилипокращити виробничі показники та вийти на новий рівень.

Проте у наш час підприємство суттєво скоротило виробничийпотенціал. За даними працюючих, сьогодні Хімпром працює на 30% відсвоєї початкової «потужності». Старі цехи просто вирізали «підкорінь», а від труб, що димлять, залишилися одні кістяки у виглядікаркасів. Частина величезної території виявилася покинутою.Найближчі житлові селища повністю «вимерли». До одним з такихвідноситься селище Аварійне, де свого часу проживали мої дідусь ібабуся, які пізніше переїхали до «хрущовського» новобуду. З бокудачного кооперативу Олдиш. Будучи дитиною, я завжди захоплювавсявеличними пагорбами на горизонті. Невідомість приваблювала навітьбільше, ніж димні труби. Проте реалізувати свою давню мрію я зміглише за 20 років. За цей час кількість димних труб зменшилася, алегори залишилися на місці.Заправивши повний бак, я вирушив удорогу.

По дорозі до «гор» проїхав безліч підприємств, які працюють ірозвиваються. Дорога була відносно толерантною, але ближче до місцьспустошення, я був змушений значно зменшити хід. Кілометра 2-3довелося їхати практично на неодружених. Машина плавноперекочувалася з купини на купину, а я насолоджувався звукомхрускоту щебеню та дрібного каміння під колесами. Приїхали… Напід'їзді до місця нас зустріла вже підсохла глина з великимпротектором від шин БелАЗа. Так, такі автомобілі у нас ще їздять.Дизельні 30-ти або 40 тонники дійсно величезні машини. З однимтаким я випадково побачився сьогодні. Поки об'їжджав ями, на менечерез поворот виїхало це «чудо» техніки. Ніколи не бачив БелАЗживим! На жаль, сфотографувати не зрозумів, був під враженнями. Укабіні величезної вантажівки сидів літній працівник у робі та білихрукавицях. Колеса висотою більше машини (зростання моєї тачанкиблизько 171 см) з пилом пронеслися повз мене. На душі якосьприємно, що такі «монстри» ще живі і виконують важливу функцію напідприємстві. Залишки огорожі у вигляді смугастої труби з уженечитабельною табличкою, де зазначено, що пересування МС тасторонніх людей — ЗАБОРОНЕНО. Основний в'їзд був перекритийгілками, шлагбаумом та ціпками. Однак для Косміча це не виявилосяпроблемою. Трохи вліво, беремо траншею 50 см по діагоналі і ми вжена території відстійників. Машину вирішив залишити внизу напід'їзді до гор. Бажання їхати без розвідки не виникало. Безпека впершу чергу. Білі «гори» це фосфогіпс. Речовина, схожа на вапно, єтвердими виробничими відходами. Цих відходів тут є сотні тонн.Фосфогіпс складали тут років 40, якщо не більше. Проходячи попершому «поверху» можна побачити шари. Проходиш мимо і розумієш, щоось перші шари це насипали років 30-40 тому, можливо, що водіїв цихсамоскидів вже й живих немає, а гора є!
території заводу є лише 3 таких склади. Перший (наш) найбільший ідавній, зараз не експлуатується. Банально нема куди відвантажувати.Другий молодший. По ньому я поки що не маю інформації. На виглядвін жовтіший, ніж цей. Можливо там складують інші відходи. І третійнайсвіжіший. На горизонті видно лише до 20 купок від самоскидів, які значно менше, ніж кузов БелАЗів. Ідеш фосфогіпсом і відчуваєш, як підошва взуття трохи провалюється, як у сухий гіпс. . Дорогоюзустрічаються величезні брили, які злетіли з верхніх ярусів цієїчудової купи. Не дуже хотілося б, щоб воно впало на голову. Прицьому весь перший ярус виїхали автомобілями.Деякі сміливціпід'їжджали прямо до прямовисного краю. Дурість звичайно. Підйомпішки зайняв близько 15 хвилин. Навколо відкрилися чудові краєвиди.Озера – це відстійники ХімПрому. Вода з підприємства ллєтьсяпотічками і сьогодні. Проте наші місцеві рибалки вважають за кращеловити тут рибу.

(місцеві папуаси влаштували глобальну пожежу. Сухі очерети та трававигоріли на величезній площі. Бідні качки та живність…)
(відстійник)

На верхівці гори нічого дивного. В одному місці ростуть молодідерева та трава. Однак 90% площі це мертва поверхня. Видно, щоверхній шар розмило водою. Пил і пісок змило вниз, а нагорізалишилися скам'янілі брили. Слідів БелАЗів тут уже давно не видно.А ось протектор від мотоцикла відносно свіжий. Навколовідкриваються краєвиди на широкі простори. Видно частина міста, повністю дачний кооператив та поля. Нагорі тепло, але є вітер.Запах відсутній, як і пил. Ця біла гора нічим не пахне. Теоретичносюди можна заїхати машиною. Всі підйоми відкриті.

Будучи внизу я навіть подумував про фотомережу з Космичем))Уявляєте який був би шикарний вигляд) Але здоровий глузд ізапобіжник у голові дали ясно зрозуміти, що ідея є небезпечною дляжиття. Порода може легко впасти і машина піде вниз. Багато хтоскаже, що сюди заїжджали навантажені БелАЗи і нічого. Але скількичасу минуло? З того моменту, коли ця гора брала останнійсамоскид... Невиправдані ризики. Життя та здоров'я важливіше, ніжефектне фото. Проте пішки сюди дістатися відносно безпечно. Головнеблизько до краю не підходити, дивитися на всі боки і ретельнообирати траєкторію пересування. Та ліс. Жахлива дорога. Та ще йзавернув не туди. Поїхав закритою дорогою, довелося переїжджатичерез лежачі колоди, палиці та пробивати хід через гілки та кущі. Удеяких місцях рухався просто лісом між дерев, де було безлічякихось канав і горбів з пнями. Тут велику роль грала геометричнапрохідність. Машина звичайно зазнала жорсткого випробування, аледобре все добре. З поточних проблем це текти клапанної кришки (весьперед двигуна в маслі), текти сальників КПП, а також тріщини напильовиках. Під своєю вагою сяде.Або експедиційник накину іззахистом днища, має ще нижче стати)
"

(місцеві папуаси влаштували глобальну пожежу. Сухі очерети та трававигоріли на величезній площі. Бідні качки та живність…)
(відстійник)
На верхівці гори нічого дивного. В одному місці ростуть молодідерева та трава. Однак 90% площі це мертва поверхня. Видно, щоверхній шар розмило водою. Пил і пісок змило вниз, а нагорізалишилися скам'янілі брили. Слідів БелАЗів тут уже давно не видно.А ось протектор від мотоцикла відносно свіжий. Навколовідкриваються краєвиди на широкі простори. Видно частина міста, повністю дачний кооператив та поля. Нагорі тепло, але є вітер.Запах відсутній, як і пил. Ця біла гора нічим не пахне. Теоретичносюди можна заїхати машиною. Всі підйоми відкриті.

Будучи внизу я навіть подумував про фотомережу з Космичем))Уявляєте який був би шикарний вигляд) Але здоровий глузд ізапобіжник у голові дали ясно зрозуміти, що ідея є небезпечною дляжиття. Порода може легко впасти і машина піде вниз. Багато хтоскаже, що сюди заїжджали навантажені БелАЗи і нічого. Але скількичасу минуло? З того моменту, коли ця гора брала останнійсамоскид... Невиправдані ризики. Життя та здоров'я важливіше, ніжефектне фото. Проте пішки сюди дістатися відносно безпечно. Головнеблизько до краю не підходити, дивитися на всі боки і ретельнообирати траєкторію пересування. Та ліс. Жахлива дорога. Та ще йзавернув не туди. Поїхав закритою дорогою, довелося переїжджатичерез лежачі колоди, палиці та пробивати хід через гілки та кущі. Удеяких місцях рухався просто лісом між дерев, де було безлічякихось канав і горбів з пнями. Тут велику роль грала геометричнапрохідність. Машина звичайно зазнала жорсткого випробування, аледобре все добре. З поточних проблем це текти клапанної кришки (весьперед двигуна в маслі), текти сальників КПП, а також тріщини напильовиках. Під своєю вагою сяде.Або експедиційник накину іззахистом днища, має ще нижче стати)
"

(місцеві папуаси влаштували глобальну пожежу. Сухі очерети та трававигоріли на величезній площі. Бідні качки та живність…)
(відстійник)
На верхівці гори нічого дивного. В одному місці ростуть молодідерева та трава. Однак 90% площі це мертва поверхня. Видно, щоверхній шар розмило водою. Пил і пісок змило вниз, а нагорізалишилися скам'янілі брили. Слідів БелАЗів тут уже давно не видно.А ось протектор від мотоцикла відносно свіжий. Навколовідкриваються краєвиди на широкі простори. Видно частина міста, повністю дачний кооператив та поля. Нагорі тепло, але є вітер.Запах відсутній, як і пил. Ця біла гора нічим не пахне. Теоретичносюди можна заїхати машиною. Всі підйоми відкриті.

Будучи внизу я навіть подумував про фотомережу з Космичем))Уявляєте який був би шикарний вигляд) Але здоровий глузд ізапобіжник у голові дали ясно зрозуміти, що ідея є небезпечною дляжиття. Порода може легко впасти і машина піде вниз. Багато хтоскаже, що сюди заїжджали навантажені БелАЗи і нічого. Але скількичасу минуло? З того моменту, коли ця гора брала останнійсамоскид... Невиправдані ризики. Життя та здоров'я важливіше, ніжефектне фото. Проте пішки сюди дістатися відносно безпечно. Головнеблизько до краю не підходити, дивитися на всі боки і ретельнообирати траєкторію пересування. Та ліс. Жахлива дорога. Та ще йзавернув не туди. Поїхав закритою дорогою, довелося переїжджатичерез лежачі колоди, палиці та пробивати хід через гілки та кущі. Удеяких місцях рухався просто лісом між дерев, де було безлічякихось канав і горбів з пнями. Тут велику роль грала геометричнапрохідність. Машина звичайно зазнала жорсткого випробування, аледобре все добре. З поточних проблем це текти клапанної кришки (весьперед двигуна в маслі), текти сальників КПП, а також тріщини напильовиках. Під своєю вагою сяде.Або експедиційник накину іззахистом днища, має ще нижче стати)
"

Будучи внизу я навіть подумував про фотосету з Космичем))Уявляєте який був би шикарний вигляд) Але здоровий глузд ізапобіжник у голові дали ясно зрозуміти, що ідея небезпечна дляжиття . Порода може легко впасти і машина піде вниз. Багато хтоскаже, що сюди заїжджали навантажені БелАЗи і нічого. Але скількичасу минуло? З того моменту, коли ця гора брала останнійсамоскид... Невиправдані ризики. Життя та здоров'я важливіше, ніжефектне фото. Проте пішки сюди дістатися відносно безпечно. Головнеблизько до краю не підходити, дивитися на всі боки і ретельнообирати траєкторію пересування. Та ліс. Жахлива дорога. Та ще йзавернув не туди. Поїхав закритою дорогою, довелося переїжджатичерез лежачі колоди, палиці та пробивати хід через гілки та кущі. Удеяких місцях рухався просто лісом між дерев, де було безлічякихось канав і горбів з пнями. Тут велику роль грала геометричнапрохідність. Машина звичайно зазнала жорсткого випробування, аледобре все добре. З поточних проблем це текти клапанної кришки (весьперед двигуна в маслі), текти сальників КПП, а також тріщини напильовиках. Під своєю вагою сяде.Або експедиційник накину іззахистом днища, має ще нижче стати)
"

Будучи внизу я навіть подумував про фотосету з Космичем))Уявляєте який був би шикарний вигляд) Але здоровий глузд ізапобіжник у голові дали ясно зрозуміти, що ідея небезпечна дляжиття . Порода може легко впасти і машина піде вниз. Багато хтоскаже, що сюди заїжджали навантажені БелАЗи і нічого. Але скількичасу минуло? З того моменту, коли ця гора брала останнійсамоскид... Невиправдані ризики. Життя та здоров'я важливіше, ніжефектне фото. Проте пішки сюди дістатися відносно безпечно. Головнеблизько до краю не підходити, дивитися на всі боки і ретельнообирати траєкторію пересування. Та ліс. Жахлива дорога. Та ще йзавернув не туди. Поїхав закритою дорогою, довелося переїжджатичерез лежачі колоди, палиці та пробивати хід через гілки та кущі. Удеяких місцях рухався просто лісом між дерев, де було безлічякихось канав і горбів з пнями. Тут велику роль грала геометричнапрохідність. Машина звичайно зазнала жорсткого випробування, аледобре все добре. З поточних проблем це текти клапанної кришки (весьперед двигуна в маслі), текти сальників КПП, а також тріщини напильовиках. Під своєю вагою сяде.Або експедиційник накину іззахистом днища, має ще нижче стати)
"має ще нижче стати)
"має ще нижче стати)