Прокинулися рано вранці о 5:45, випили чаю і рушили в дорогу.Дорога звичайно була дуже складною. Стояв дуже густий туман і якбине протитуманки довелося б чекати сонця, щоб хоч якорієнтуватися.
Коли стало світло, їхати стало легше, але не легко.Постійні думкипро зчеплення, витрату і мертву підвіску тримали мене в жорсткійконцентрації. 900 км у мене пролетіли за пару хвилин.
У Маріуполі заправив повний бак і доїхав аж до Дніпропетровська такі не знайшовши нормальної заправки. На під'їзді до Дніпропетровськастрілка палива дійшла до жовтої позначки.І ось ми їдемо бетонкою, ана ній немає заправок взагалі.А потім бетонка переходить вавтостраду Харків-Дніпропетровськ, а на ній взагалі нічого і нікогонемає, ні з'їздів, ні заправок, ні машин, тільки траса івідбійник... І ось спалахує лампочка, подумки прикинув 10л узапасі, жор 14 л на 100 км, а до з'їзду пиляти овер 90 км. Ось тутя понервувався, бо не дуже хотілося стояти посеред порожньої трасиз сухим баком. Вже й дідівський метод застосовував – їхав накатом.І ось він довгоочікуваний з'їзд на Красноград. Заправляю повнийбак, а там уже й Київ-Харків, а на ній мені вже якось спокійніше.Рух інтенсивний і якщо що, то вже без проблем дісталися бдодому.
За що люблю ці галанти, так це за те, що вони не зупиняються вполі. Вірно везуть до кінцевого пункту і там ламаються аболамаються перед виїздом. )
Коментарі1
Так, не позаздриш застрягти на трасі! я теж на своєму першому галанті - довго їхав на одній лампочці - доїхав до будинку, поставив гал ... на ранок прийшов - завів, прогрів і тут без скінчився)))