Все проти. Історія про те, як німець з характером з'явився в нашій родині.

Побачив на авторіа і загорівся. Покидали ні на хвилину:сплю -сниться, не сплю - дивлюся/читаю інфу про машину. "тільки думки всепро нього і про нього" © 😄 І так через тижнів півтора, під чуйнимкерівництвом коньяку, було прийнято рішення. Знаходилася в Харкові, ~200км)
Купили квитки на потяг і вирушили за новим членом сім'ї, тут то всеі почалося.
Ранок перед виїздом не віщувало біди, першою неприємністю бувжахливий біль у горлі, а вдома як на зло немає нічого щоб собідопомогти.Ну пофіг.Викликали таксі — приїхав раніше призначеногочасу, на Харківській гарненько ляснувся дном, думали що до вокзалувже не доїдемо. Дружина незрозумілим дивом примудрилася порватиштани) Через 4 години прибули ми до Харкова, до зустрічі зпродавцем залишалося години півтори, дісталися, зустрілися.Побачивши машину наживо, багатозначно переглянулися здружиною. **й”, настрій зник, даремно тільки їхали, ще й погодапідкачала:за прогнозом +3 та сонце, за фактом — дикий сирий вітер, -3, за відчуттями все -15.
Продавець запропонував проїхатись . І тут, саме з цих хвилин, рішення в корінь змінилося) (я без машини звідси не поїду) Турбінаgarrett t3, лаунч контроль. Ну, коротше, хочу і все тут) Поїхали надіагностику на СТО. Ну ніби всі норми. Кузов цілий, треба помінятирозхідники, та й поторгуватися з продавцем) Вирушили оформлятися вПисочин. На шляху закінчився бензин, сів акумулятор, з горем навпілдісталися сервісного центру ДАІ. Через 4 години я став власникомцього дива автопрому. І ці дні сипав сніг. Все б нічого, але якосьстрімко їхати назад, машину ще не відчуваєш. Поверталися додому миблизько 5-6 годин 😱. Перших км 70 дорога подекуди відмінна, навітьсніг прибраний, далі до Сумської області просто жерсть, особливо уБогодухівському районі. Тут ми потрапили в снігову колію, з якоїнас розвернуло і дупою винесло в кювет на зустрічку, благо не буломашин. Через годину-півтори повільно і невпевнено дісталися дозаправки, де виявили втрачений катафот з переднього бампера іпробите колесо. Нам на зустріч періодично проїжджаласнігоприбиральна техніка та й ями на дорогах рідко змушуваливиїжджати на зустрічку. Ну і гріла мисть "залишилося ще трохи".Виїхавши о 9 ранку. Додому ми приїхали до трьох. Так і з'явився унас німець і очей, що смикаються.
Це ще не все 😈
Через місяць вирішив відігнати Коррадик на СТО, нехай потихенькузаймаються. Працівників не поспішав, сказав що машина нам до літане надто потрібна. Минуло тижні 3-4 – готова! Забирайте. Але незрослося. За цей час навалило снігу, Коррадик занижений і доїхатидо нього додому через все місто — проблема. Та й у день, колидомовилися, що заберу знову почав валити сніг, і працівник СТО самсказав, що не віддадуть за такою погодою машину, нехай постоїтьпоки що у них.

Сніга вщухли, вилізло сонечко, субота — їду за машиною, погодивши зхлопцями зі СТО. Та закупленим деталям.

Заглянув під капот — не прикручений пайпінг турбіни 😠. Зафарбування. Як з'ясувалося пізніше, розпрощалися ми не надовго.Від'їхавши від СТО пару-трійку кілометрів. Відпало ліве переднєколесо! Відпало. Колесо. Викликав евакуатор (500грн), не знайшовчетвертий болт, на що працівники СТО заявили "їх всього і булотри". ТРИ? !

Я залишив їм за роботу 15к грн, а вони не змогли вкрутити четвертийболт, бл***!

Тепер обіцяють усі супутні роботи, закупівлю деталей та викликевакуатора сплатити.

Ждемс.

" на що працівники СТО заявили "їх всього і було три". ТРИ? !

Я залишив їм за роботу 15к грн, а вони не змогли вкрутити четвертийболт, бл***!

Тепер обіцяють усі супутні роботи, закупівлю деталей та викликевакуатора сплатити.

Ждемс.

" на що працівники СТО заявили "їх всього і було три". ТРИ? !

Я залишив їм за роботу 15к грн, а вони не змогли вкрутити четвертийболт, бл***!

Тепер обіцяють усі супутні роботи, закупівлю деталей та викликевакуатора сплатити.

Ждемс.