Запис, 3 березня 2010

Якось їхав я по роботі. Тільки дощ почався. Проїжджаючи підпересипським мостом зменшив хід, бо стукаються там часто... Їду...Краса.Нікого ні.Під'їжджаю до кінця прямою.Повертаю ліворуч.
Повертаю ж!
Бампера, так і розлетілися дуже мальовничо в обидва боки.Тількипару подряпин на фюзеляжі, та бампер тріснутий. Ними їхній господар— сторож.Нормальний мужик.Копієчку дав-дід так роздобрився, щорозповів історію:

Ворота, каже, — фігня!
Ось до тебе, тут порше каєна побувала... От тільки не тількиворота, а стіну цеху проїхала... Мамин подарунок синочку на деньнародження був...
…Так що проїжджаючи на селище Котовського можна спостерігати новукладку в стіні заводу, якою кінчається дорога з-під пересипськогомосту. А що ворота криві, то не тільки моїми стараннями)))))