Цей рік видався врожайним на подорожі. У травні прокотився черезВідень до Венеції, що становило 5000км. )- Данію (Копенгаген)-Швецію (стокгольм)-Фінляндію (рованіємі)-Норвегію ( поякій спустився від Нордкаппа до Осло) і назад тим же шляхом алечерез Словаччину та Угорщину.Разом 12000км і 35 діб вражень.практично, не зустрів.Хіба що на Лофотенах бачив машину ізСум.Росіяни зустрічалися — москвичі та пітерці.У Фінляндії, відРованіємі до Інарі, темрява мурманчан, але воно і зрозуміло —кордон у 30км.
Про Відень і Венеції що говорити — вони поряд.)) Це як на дачуз'їздити... Але Норвегія! Я не люблю Великі міста, тому намагаюсябільше бувати на природі.Норвегія ідеально для цього підходить —гори, фіорди, водоспади... Людей мало, що радує. Але інфраструктурарозвинена — заправок, кемпінгів та магазинів вистачає… І це заПолярним Колом! Ось тільки з дорогами якось. Аж надто вузькі — вдеяких місцях навіть передбачені кишені для роз'їзду іззустрічними, та й обмеження швидкості постійно то до 30, то до 50.Та ще купа тунелів, багато з яких не освітлені і взагалі нагадуютьсклепи. ))
Особливе враження - північне сонце, яке практично не заходитьвзагалі. Ну, можливо, хвилин на 20. Ми тому й намагалися приїхатина північ Норвегії до середини липня.
Ще один плюс — не спекотно. Від +4 до +19 з півночі на південь.
Загалом — рекомендую!
Всіх фото не опублікуєш, та й не передають вони тієї краси.Потрібно самим. ))
Коментарі2
Краса! Заздрю білою заздрістю. Класно так подорожувати.
Ехх ... краса)) п.с теж не люблю великі міста (