Підрамник, редуктор, півосі.

Почав я з редуктора. Шуму він не видавав, але сльози з передньогосальника були, точніше навіть не сльози, а просто він злегкаспітнів масельцем і воно просочило пил, що осів на ньому, остороньхвостовика . Вирішив його я підшаманити, відмив, розібрав, нутрощійого мене порадували, зазори все в нормі, масло в ньому булонормальне, ніякого осаду і абразиву в ньому виявлено не було.Здивував мене сапун, він був забитий повністю.Навіть бензин не змігйого розмочити, довелося його розібрати і вичистити.Вимитифільтруючий елемент і зібрати назад.І він задихав))
Висновок наступний. Надмірному тиску при нагріванні редуктора, відповідно тиск пішов шляхом найменшого опору ним і виявивсясальник хвостовика.
Далі все перечистив, перемив, кинув тоненьку прокладку на заднюкришку посадивши її на стійкий герметик.
> Після все пофарбував.Купив трансмісійку.
Далі добрався до півосей.На правій півосі були порвані обидвапильовики і шруси вже досить встигли набитися брудом. На щастя, вироблення на них було практично непомітним. Значить вони невстигли поїздити в такому стані)) Внутрішній, як відомо, розбирається без проблем, а зовнішній виходячи з його ресурсу німцівирішили зробити безрозбірним. Залишки старого мастила з брудомдістати не розбираючи шрус не було можливим. Довелося одне колечкорозрізати болгаркою і розвальцювати його. У результаті всі чотиригранати були очищені і змащені (у літол я натер графітового пилунапилком отримавши якісне мастило для шрусів за копійки) . Пізнішезаварив і завальцював зняту каблучку. Після від Тауриди підібравчотири нових пильовики, так як рідний один стояв дорожче чотирьохзазовських). А ходити вони будуть не гірше і не менше.
Потому зібрав підрамник з редуктором та півосями і естесносфотографував для бортовика))
У яка няшка вийшла))