В перший же день зі мною трапилася досить кумедна ситуація.
Отримав я, значить, довіреність і поїхав на роботу вже на своїймашинці. Нічого навколо не бачив і не чув від ейфорії, яка простозахлеснула мене.
Пару годин, які залишалося відпрацювати, тяглися просто вічність, адже внизу стояла ВОНА.І ось дочекавшись кінця дня я стрибнув умашинку і покермував додому.
Через півкілометра мене гальмують хлопці з погонами ... Я звичайнотрохи запереживав, хоч і причин на це не було. Як і належить дядькопредставився. Перше питання було: "машинка Ваша"?
Відповідаю: "так, звичайно",
Дядько: "давно? ",
Я: "ну ось уже як півдня :)",
Дядько: "купував у такої блондиночки? ",
Відповідаю: "так, а що вона вже наробила? " (тут у голові промайнулосто тисяч думок і про викрадення і про прихованні з місця події :))
Дядько міліціонер: "та нічого особливого, лише те, що купувала вонаїї у мене…",
Я:МОВЧУ, переварюю :)
Ми потім звичайно трохи розговорилися, і, побажавши мені удачі, зкислим обличчям дядько пішов.
А я з усмішкою на обличчі поїхав далі.
Коментарі3
Історія кумедна, але мене б насторожило, що колишній власник - гоішнег ... У занадто часто вони щось каламутять з тачками.
А що вже поробиш. Зате я знаю його ПІБ і ще цікаву інфу ... ) І трохи хороших знайомих, якщо що в ДАІ підстрахують )
А це безумовно плюс!;)