Ну і просто пара кадрів із життя…)

В іншому ж машинка іноді їздить, дарує незабутні емоції, розвіюєсмуток ночами…)
у холодній квартирі і так на душі погано, осіння хандра хоч з-підковдри не вилази, але розумієш що треба, гроші на ніштяки самі себене зароблять, через сили впихаєш себе в сорочку, застібаєшненависне пальто, виходиш під вогкий вітер, дрібні колють ще неохолоне від подушки обличчя, дивишся на свинцеве небо і думаєш —якого біса я не можу? а я можу! Можу взяти і поїхати на роботузамість ненависної маршрутки на улюбленому космосі! І ось мило чхаєузам, гріється м'який тепленький затишок ти виїжджаєш на дорогу...) все як один затоніровані і ніби немає більше крім тебе людейна дорозі ...) але ні! ) є я! ) серед усього цього потоку яскраворудий салон крізь кристально чисті стекла виглядають немов сонце несховалося за хмарами, а ось ж воно! В москвичі! І ти вже не їдеш...Це зовсім не те слово! Тут скоріше за емоційним забарвленнямпідходить заморське круїзити. Та Прадиками, але їх тут багато, а титакий один! Ти сміливий, оригінальний і в тебе сонечко гріє салон…)Автомобіль змушує обернутися і посміхнутися кожну людину, хочмигцем її побачив, незалежно від віку чи статі. Півстоліття надорозі це Вам не жарти…)
Так що до зустрічі! ) Далі буде ще цікавіше! )