Запропонували махнути на ягуара

П'ятниця, вечір. Їду собі після роботи додому до села. Дружина ізсином якраз до батьків на вихідні поїхала, я вдома сам залишився, планував туалет у городі викопати за два дні. Ось, гойдаюся собі вправому ряду не поспішаючи, не швидше за сто сорок, і раптом дивись– на узбіччі хлопець стоїть, голосує… А поруч – ягуар такоюприкольною аварійкою моргає… Джип.
Зупиняюся.А обстановка та ще — машина у мене брудна, сам добу назаводі відорав, весь у маслі.Не поголений., забирай гаманець, меніпроблеми не потрібні.
Жартую, звичайно... Коротше, як виявилося, хлопець пробив колесо, азапаски в машині немає. — Прикинь, вже більше двох годин намагаюсякогось гальмувати — ніхто не зупиняється, Сигналять, палець вгорупоказують, тицяють щось, сміються.
Я йому:
— То час нині такий – сам знаєш. Про Nafkolo Чув, якйому 30 ножових всадили? Те-то ж.

Кароч, завантажили ми його колесо до мене в багажник - благо, там ібез цього брудно, насос шестеренний НШ-32М4 возив, а він потік ішеф мені пообіцяв хімчистку багажника організувати. Розвернувся я, поїхав назад до міста. Їдемо, розмовляємо, а він мені:— Блін, завжди мені приклад подобалася. Пам'ятаю, коли перша у містіз'явилася – я мріяв, що зароблю, і собі таку саму куплю. Енело, млинець. А коли заробив – їх уже зняли з виробництва. Ось буквальнотижня не вистачило. Так і не купив. Ягуара я імпульсивно купив.Пішов за опалення платити, а поряд автосалон і презентаціяпроходила. Коротше, за газ так і не заплатив, зате ягуара взяв. А яйому:— Блін, прям як у мене з прикладом було . Пам'ятаю, надворістояв травень 2002-го. Пішов за комуналку платити… Або я тодівзагалі не мав квартири. Ах, так, винаймав я квартиру на троєщині, а за зекономлені купив прикладу. Вона саме квартира коштувала тоді.Хотів крузака взяти, але це вже кліше – знімна однокімнатнаквартира і крузак… А далі нічого не пам'ятаю. Давно це було.Стільки і не живуть, напевно. — Він мені:— Чи, реально тачці вже 15років? А так і не скажеш.
А я йому:
— То не те, що сучасні кредитопомийки типу твоєї. Раніше на вікиробили. Ось ти на ягуарі 300 тисяч проїдеш і в брухт. А приклад безпроблем проїжджає 500, 600, 700 тисяч. А якось у Японії випадокбув, коли япошка О-Кяку-Сама проїхав на прикладі один мільйонсімсот тисяч без жодної поломки. Коли лям сімсот перевалило, акумулятор сів.
Він:
— Кайфове. Япошки вміють. Кароч. Доїхали ми до шиномонтажки, а тамсезон у розпалі, люди на літо перевзуються. Довелося статинаприкінці черги. Проторчали ми там до десятої вечора, поки намколесо зробили. Відвіз я його назад до ягуара. А він мені рукутисне, не відпускає. Говорить:— Блін, Квермусе, я в тебе в боргу.Поїхали до мене, у мене Чівас Рігал дванадцятирічний є, розіп'ємо.дружина, син… До батьків звалили… А закусь їсти? — Він, звичайно, є. Суси там всякі в морозилці є, роли. — Ні, давай краще в магазинзаскочимо, я сиру з лимончиком куплю, чи.. Карочко, осушили ми зним пляшку, потім у нього мартель у барі знайшовся ще. І осьсидимо, споживаємо, а він і видає:— Дістав мене ягуар. За піврокувже втретє колесо міняю. — А за гарантією що кажуть? - питаю його.- Та нічого не кажуть. Кажуть – не гарантійний випадок.
— Пфффф. Ось тобі й хвалена гарантія 5 років чи сто тисяч. — Татак. Розлучення на рівному місці. А люди то ведуться. — Та так, —відповідаю я. – Це лише півроку машині, а що за рік почнеться? Рідина у бачку міняти? І знову скажуть «не гарантія»?
— Утирки.
— Правильно. Помовчали, випили за тих, хто чесно машини продає, як467131914180887542. І тут він видає:— Слухай, Квермусе, завжди меніприклад подобалася. А давай махнемося не дивлячись. — Ти що, з дубавпав? Нафіга мені твоя кредитопомийка? Та ще й ламається весь час.Я на гумі зруйнуюсь. — Ні, Квермусе, я ті відповідаю – тачка –вогонь. Зуб даю. — От якби ти мені біху в 38-му кузовізапропонував, як у region15, я б подумав.
— Та так, у Давида почесна біха. — А не чув, він уже її зВладикавказу до Москви перегнав? — А чорт його знає. Поки йоготільки на ринку бачив, мандарини у нього там у скриньці, і литідиски на поличці розвішані. Карот, мартель закінчився, і я заснув.Вранці прокидаюся, і не можу згадати – чи реально він пропонував наягуар махнути, чи сон був. Випив кофу, питаю:- Чуєш, а ти меніреально пропонував прикладу на ягуар поміняти, чи мені це наснилосяпід ранок? — Та так, по-п'яні наговорили ми один одного, будьздоровий, — засміявся він.
тут я вирішив його на понт взяти:— Ну ти ж пацан? А слово пацана —дорожче за золото. — Так-то так. — Їдемо в мрео? та їдемо. Пацансказав, пацан зробив. Дивлюся, реально він почистив зуби, вийшов ізванної, і куртку дістає. Я йому:— Та гаразд, гади, не рви коней.Дай мені подумати. Так то я вже 15 років із прикладом, і не думавпродавати. Кароч, приїхав я додому, почав туалет на городі копати.А сам то думаю – міняти чи ні? З одного боку, ягуар має перевагу –він новіший. Але більше в нього за душею нічого немає. Новіший –плюс. А мінуси - купа електроніки, всякі там абс та інша фігня, відякої користі нуль. Подушок темрява темрява - тільки розмажуть посклу, не дай Бог че. Двигун заглушений нормами євро-8, чи то 300, чи то 400 коней, не пам'ятаю вже скільки. Раніше двигуни куди кращебули. У мене на кадеті був двигун - ось це сила. А тут ще й колесапостійно міняти. Та й салон лоховській, під дерево, як на всякихкитайських там чері… Чи то річ – карбон! Кароч, думаю, не требавоно мені. Приклад у рази кращий.

"
"