Покупка та знайомство

Загалом вирішив я придбати автомобіль, захотілося чогось нового тай кардинально нового. Авто на ДВС не хочеться від слова зовсім.

Варіант:Поїхали в четвер - я з дружиною і один з дружиною, вирішилиодин день прогулятися і наступного дня поїхати назад додому.Так івчинили., доїхали дуже швидко туди без пробок.

сонячна дорога до Одеси
Потьомкінські сходи
Приїхали, я глянув на нього і поїхали оформляти в той же сервіснийцентр де і попередній намагався оформити.Попередній там не оформили— так як не знайшли номер двигуна:))) З цим доля практично точнотака сама) У свідоцтві про реєстрацію автомобіля написано що цеКупе, а не Кабріо як має бути і рік зазначений 2014 замість 2013року на думку сервісного центру. Його було випущено 11 місяця 2013року. Загалом не оформили його мені, та й на краще це, тому щозараз правила змінилися і де оформляєш такі й номери дають — такбули б номери ВН (регіон Одеси). Зробив договір купив продажі тапоїхав додому. Приїхав до Києва і без запитань поставив на облік —тепер номери АА (київ).
Тепер питання стало перенесення іменних номерів. І тут правилазмінилися. Наразі іменні номери дають не на регіон, а на Українувсю. Відповідно, мої номери АК (крим) треба переносити на цей авто.Поки що на паузі це питання. Загалом їхали назад ми десь годин 11із зупинками на поїсти, відпочити і на шиномонтаж (бо їхав налітній гумі, а з собою брав зимові колеса в зборі).
Колір шнурка, все як треба) зелений на зеленому))
краще проведення часу на електромобілі
Дуже зручно їхати до речі на шнурку на електромобілі, так як тиврубаєш передачу Drive і є натяг. Перші враження від автомобіля -дуже важкий, я так і не зрозумів скільки він важить, але відчуттящо ти сідаєш у якусь велику машину. Причому це відчуття не лишепісля 450 смарта, а від 451 бензинового в тому числі. Дуже зібранийавтомобіль, збитий такий. У перший же вечір була битва за місце наелектропарковці)) цього я чекав). Дотягнув кабель)
Загалом покайфував 20 днів я, навіть топову музику встановив.Покатався і зрозумів, що цей автомобіль мене влаштовує на всі 100%.Взимку запас ходу був до 100 км на мороз.Але на жаль настала 24лютого і веселощі все закінчилися. Сталася Війна. Це було страшно.Особливо в тому боці, де живемо ми. Машину довелося залишити вдома, а самому поїхати. Тепер я сумую за нею, а вона за мною. Чекаємо нагарні часи, один раз довелося покидати будинок і їхати. Більше нехочеться! Сподіваюся незабаром повернуся до свого улюбленого Києва.Все буде Україна!