Таку поїздку повторити - талант потрібен!

Довелося їхати з Києва до Дружківки Донецька область, у гості додоброї людини. Все вийшло спонтанно ще до обіду збирали гриби підКиєвом у лісі, а вже після обіду їхали трасою Київ-Харків. Полтавидорога вже можна сказати накатана, все йде добре, Далі Полтавижодного разу не був, говорили дорога теж хороша, але ж немає… требабуло на карті побачити на карті після Полтави поворот наКрасноград, Сахновщину і виїзд аж біля Ізюму, це ж на 70 кілометрівменше! ) У мене не було мети заощадити паливо або час цією дорогою, просто подумав навіщо гак давати… Наперед забігаючи скажу краще б яне подумав і не побачив ту дорогу)) До Краснограда, Сахновщини всебуло дуже добре, а ось потім... Карта показувала нікуди незгортати, а на дорозі вказівник сказав поверни направо в Ізюм, через десяток кілометрів їдемо напівасфальтованою дорогою, місцямивже почала проростати трава через асфальт, навколо деревачергуються з полями, не єдиного будинку, населеного пункту, знаку, покажчика їдемо та їдемо. Їдемо та їдемо. Інтернет чи GPS неловить. Щоб хоча б переконатися, що ми правильно їдемо, машиннемає, живих душ теж. Непомітно на вулиці вже й ніч настала, а ми втакому м'яко кажучи не затишному положенні) доїхали до перехрестя збільш жвавою дорогою, де раз на кілька хвилин проїжджала хоч якасьмашина, довірилися інтуїції і повернули ліворуч, зупинилися назупинці, щоб спробувати прочитати в якій ми хоч областізнаходимося) Дивлюся фари наближаються, мені вдалося зупинитимашину, причому з першого разу, Коли я сказав що ми їдемо вДружківку і заблукали водій з очима на лобі запитав що ми тутробимо але сказав що вже їдете в правильному напрямку і подітисявам вже нікуди повз проїжджає вантажним АТБ і водій рекомендуєтриматися за ним, тому що швидше за все він їде в Ізюм, довірив яйому і поїхав за вантажівкою, дорога дозволяє їхати зі швидкістю30-40 кілометрів не більше, їду неспішно, навколо ситуація колишняніч, поля лісу, і ми на невідомій трасі, невідомо в якій області)Тут я все ж таки вирішив у водія АТБ уточнити куди він їде, щоб заним не приїхати кудись у Тернопіль. Обігнав зупинив його, він тежздивовано запитав, що ми тут робимо, якщо їдемо з Києва доДружківки. Розповів про те, як ми його налякали, тим що їхали заним посеред ночі в безлюдному місці, не відставали і не обганяли, навіть коли він нас пропускав)) Ну і погодився допомогти, вивестинас в Ізюм. Ми поїхали за ним, їдемо їдемо розмовляю по телефону ажтут… поліція, помах жезлом ось звідки він там… звідки він узявсяякщо поряд і навіть не поряд не єдиного населеного пункту…розуміючи що потрапив на якусь суму і вже готуючись дістатигаманець, подиву моєї межі немає... Патруль ввічливо запитав чи всев нас у порядку. Сказав що заблукали їдемо на тій фурою, вінпогодився нас вивести з цих країв вони бажають щасливого шляхунавіть не перевіряючи документи не кажучи вже про чесно заробленийштраф і кажуть щоб наздоганяло фуру) ми їхали глибокими ями, якебуло дуже проблематично. А іноді неможливо безпечно для машинипроїхати, раз 10 зачепив захистом асфальт, благо вона всевитримала) ями ями ями… ніч дерева поля, жодного населеного пункту.жодного знака вже жодної машини ні зустрічної не попутної і тількими двома машинами, на годиннику вже близько 2 ночі, вже не думаюпро те, у скільки ми приїдемо, що вже 10 годин за кермом що мало незасинаю, просто на автоматі як зомбі їду за габаритами і думаю проте, щоб просто виїхати звідси і ось він момент. Виїхали) вже хочрозуміємо де ми знаходимося і куди нам треба їхати, доїхали доСлов'янська, жодного знака вказівника, місто порожнє ні в когоспитати там трохи покружляли і знайшли патруль поліції, якілюб'язно погодилися нас проводити до траси, включили мигалку і япоїхав за ним, таким гордим я себе давно не відчував, поїздити всупроводі поліції це якраз то чого не вистачало цієї ночі)) далі доДружківки вже дісталися без проблем, але вже був світанок) Якпізніше виявилося ми всі правильно їхали і скрізь правильноповертали це виявилася така дорога. Що хочу сказати, якщо вивирішили їхати з боку Києва до Донецька чи далі, їдьте тільки черезХарків. Навіть не думайте повернути та зрізати ті 70 км. Втратитеприблизно 4 години часу, вб'єте машину, наберетеся незабутніхвражень)) Підсумок поїздки виїхали о 14:00 з будинку в Києві, приїхали до Дружківки до будинку о 4 ранку, 14 годин за кермом, з 3мінімальними зупинками на 10 хвилин. Неоціненний та не вимірнийдосвід для мене як для водія, маса емоцій та машина після тих ямхоч і їздить але вже чекає на дігноз всім новим скрипам, стукам…Назад ми вже поїхали через Харків. Доїхали нормальноспокійною за 10 годин. Тому розповісти нема чого) Я вже подякувавусім людям хто допоміг відразу. Хочеться ще тут висловити подякуводієві на легковій машині за те, що зупинився посеред ночі, розповів як куди їхати і порадив їхати за вантажівкою, водієвідалекобійники АТБ який погодився взяти причіп і вів за собою)першому патрулю які пробачили мені грішок з телефоном і відпустилиназдоганяти фуру) ввічливим військовим на блок-постах у донецькійобласті, ввічливим чи даішникам чи поліцейським які у Дружківці начервону машину кидалися як бики на червоне та за неповних 3 днізупинили чи не більше, ніж за весь мій час. Поводилися ввічливо, доброзичливо і залишали про себе дуже хорошу думку
" раз 10 зачепив захистом асфальт, благо вона все витримала) ямиями ями… ніч дерева поля, жодного населеного пункту. Жодного знакавже жодної машини ні зустрічної не попутної і тільки ми двомамашинами, на годиннику вже близько 2 ночі, вже не думаю про те, ускільки ми приїдемо, що вже 10 годин за кермом що мало не засинаю, просто на автоматі як зомбі їду за габаритами і думаю про те, щобпросто виїхати звідси і ось він момент. Виїхали) вже хоч розуміємоде ми знаходимося і куди нам треба їхати, доїхали до Слов'янська, жодного знака вказівника, місто порожнє ні в кого спитати там трохипокружляли і знайшли патруль поліції, які люб'язно погодилися наспроводити до траси, включили мигалку і я поїхав за ним, такимгордим я себе давно не відчував, поїздити в супроводі поліції цеякраз то чого не вистачало цієї ночі)) далі до Дружківки вжедісталися без проблем, але вже був світанок) Як пізніше виявилосями всі правильно їхали і скрізь правильно повертали це виявиласятака дорога. Що хочу сказати, якщо ви вирішили їхати з боку Києвадо Донецька чи далі, їдьте тільки через Харків. Навіть не думайтеповернути та зрізати ті 70 км. Втратите приблизно 4 години часу, вб'єте машину, наберетеся незабутніх вражень)) Підсумок поїздкивиїхали о 14:00 з будинку в Києві, приїхали до Дружківки до будинкуо 4 ранку, 14 годин за кермом, з 3 мінімальними зупинками на 10хвилин. Неоціненний та не вимірний досвід для мене як для водія, маса емоцій та машина після тих ям хоч і їздить але вже чекає надігноз всім новим скрипам, стукам…Назад ми вже поїхали черезХарків. Доїхали нормально спокійною за 10 годин. Тому розповістинема чого) Я вже подякував усім людям хто допоміг відразу. Хочетьсяще тут висловити подяку водієві на легковій машині за те, щозупинився посеред ночі, розповів як куди їхати і порадив їхати завантажівкою, водієві далекобійники АТБ який погодився взяти причіпі вів за собою) першому патрулю які пробачили мені грішок зтелефоном і відпустили наздоганяти фуру) ввічливим військовим наблок-постах у донецькій області, ввічливим чи даішникам чиполіцейським які у Дружківці на червону машину кидалися як бики начервоне та за неповних 3 дні зупинили чи не більше, ніж за весь мійчас. Поводилися ввічливо, доброзичливо і залишали про себе дужехорошу думку
" раз 10 зачепив захистом асфальт, благо вона все витримала) ямиями ями… ніч дерева поля, жодного населеного пункту. Жодного знакавже жодної машини ні зустрічної не попутної і тільки ми двомамашинами, на годиннику вже близько 2 ночі, вже не думаю про те, ускільки ми приїдемо, що вже 10 годин за кермом що мало не засинаю, просто на автоматі як зомбі їду за габаритами і думаю про те, щобпросто виїхати звідси і ось він момент. Виїхали) вже хоч розуміємоде ми знаходимося і куди нам треба їхати, доїхали до Слов'янська, жодного знака вказівника, місто порожнє ні в кого спитати там трохипокружляли і знайшли патруль поліції, які люб'язно погодилися наспроводити до траси, включили мигалку і я поїхав за ним, такимгордим я себе давно не відчував, поїздити в супроводі поліції цеякраз то чого не вистачало цієї ночі)) далі до Дружківки вжедісталися без проблем, але вже був світанок) Як пізніше виявилосями всі правильно їхали і скрізь правильно повертали це виявиласятака дорога. Що хочу сказати, якщо ви вирішили їхати з боку Києвадо Донецька чи далі, їдьте тільки через Харків. Навіть не думайтеповернути та зрізати ті 70 км. Втратите приблизно 4 години часу, вб'єте машину, наберетеся незабутніх вражень)) Підсумок поїздкивиїхали о 14:00 з будинку в Києві, приїхали до Дружківки до будинкуо 4 ранку, 14 годин за кермом, з 3 мінімальними зупинками на 10хвилин. Неоціненний та не вимірний досвід для мене як для водія, маса емоцій та машина після тих ям хоч і їздить але вже чекає надігноз всім новим скрипам, стукам…Назад ми вже поїхали черезХарків. Доїхали нормально спокійною за 10 годин. Тому розповістинема чого) Я вже подякував усім людям хто допоміг відразу. Хочетьсяще тут висловити подяку водієві на легковій машині за те, щозупинився посеред ночі, розповів як куди їхати і порадив їхати завантажівкою, водієві далекобійники АТБ який погодився взяти причіпі вів за собою) першому патрулю які пробачили мені грішок зтелефоном і відпустили наздоганяти фуру) ввічливим військовим наблок-постах у донецькій області, ввічливим чи даішникам чиполіцейським які у Дружківці на червону машину кидалися як бики начервоне та за неповних 3 дні зупинили чи не більше, ніж за весь мійчас. Поводилися ввічливо, доброзичливо і залишали про себе дужехорошу думку
" місто порожнє ні в кого спитати там трохи покружляли і знайшлипатруль поліції, які люб'язно погодилися нас проводити до траси, включили мигалку і я поїхав за ним, таким гордим я себе давно невідчував, поїздити в супроводі поліції це якраз те чого невистачало в цю ніч)) далі до Дружківки вже дісталися без проблем, але вже світанок) Як пізніше виявилося ми всі правильно їхали іскрізь правильно повертали це виявилася така дорога. Що хочусказати, якщо ви вирішили їхати з боку Києва до Донецька чи далі, їдьте тільки через Харків. Навіть не думайте повернути та зрізатиті 70 км. Втратите приблизно 4 години часу, вб'єте машину, наберетеся незабутніх вражень)) Підсумок поїздки виїхали о 14:00 збудинку в Києві, приїхали до Дружківки до будинку о 4 ранку, 14годин за кермом, з 3 мінімальними зупинками на 10 хвилин.Неоціненний та не вимірний досвід для мене як для водія, масаемоцій та машина після тих ям хоч і їздить але вже чекає на дігнозвсім новим скрипам, стукам…Назад ми вже поїхали через Харків.доїхали нормально спокійною за 10 годин. Тому розповісти нема чого)Я вже подякував усім людям хто допоміг відразу. Хочеться ще тутвисловити подяку водієві на легковій машині за те, що зупинивсяпосеред ночі, розповів як куди їхати і порадив їхати завантажівкою, водієві далекобійники АТБ який погодився взяти причіпі вів за собою) першому патрулю які пробачили мені грішок зтелефоном і відпустили наздоганяти фуру) ввічливим військовим наблок-постах у донецькій області, ввічливим чи даішникам чиполіцейським які у Дружківці на червону машину кидалися як бики начервоне та за неповних 3 дні зупинили чи не більше, ніж за весь мійчас. Поводилися ввічливо, доброзичливо і залишали про себе дужехорошу думку
" місто порожнє ні в кого спитати там трохи покружляли і знайшлипатруль поліції, які люб'язно погодилися нас проводити до траси, включили мигалку і я поїхав за ним, таким гордим я себе давно невідчував, поїздити в супроводі поліції це якраз те чого невистачало в цю ніч)) далі до Дружківки вже дісталися без проблем, але вже світанок) Як пізніше виявилося ми всі правильно їхали іскрізь правильно повертали це виявилася така дорога. Що хочусказати, якщо ви вирішили їхати з боку Києва до Донецька чи далі, їдьте тільки через Харків. Навіть не думайте повернути та зрізатиті 70 км. Втратите приблизно 4 години часу, вб'єте машину, наберетеся незабутніх вражень)) Підсумок поїздки виїхали о 14:00 збудинку в Києві, приїхали до Дружківки до будинку о 4 ранку, 14годин за кермом, з 3 мінімальними зупинками на 10 хвилин.Неоціненний та не вимірний досвід для мене як для водія, масаемоцій та машина після тих ям хоч і їздить але вже чекає на дігнозвсім новим скрипам, стукам…Назад ми вже поїхали через Харків.доїхали нормально спокійною за 10 годин. Тому розповісти нема чого)Я вже подякував усім людям хто допоміг відразу. Хочеться ще тутвисловити подяку водієві на легковій машині за те, що зупинивсяпосеред ночі, розповів як куди їхати і порадив їхати завантажівкою, водієві далекобійники АТБ який погодився взяти причіпі вів за собою) першому патрулю які пробачили мені грішок зтелефоном і відпустили наздоганяти фуру) ввічливим військовим наблок-постах у донецькій області, ввічливим чи даішникам чиполіцейським які у Дружківці на червону машину кидалися як бики начервоне та за неповних 3 дні зупинили чи не більше, ніж за весь мійчас. Поводилися ввічливо, доброзичливо і залишали про себе дужехорошу думку
" Хочеться ще тут висловити подяку водієві на легковій машині зате, що зупинився посеред ночі, розповів як куди їхати і порадивїхати за вантажівкою, водієві далекобійники АТБ який погодивсявзяти причіп і вів за собою) першому патрулю які пробачили менігрішок з телефоном і відпустили наздоганяти фуру) ввічливимвійськовим на блок-постах у донецькій області, ввічливим чидаішникам чи поліцейським які у Дружківці на червону машинукидалися як бики на червоне та за неповних 3 дні зупинили чи небільше, ніж за весь мій час. Поводилися ввічливо, доброзичливо ізалишали про себе дуже хорошу думку
" Хочеться ще тут висловити подяку водієві на легковій машині зате, що зупинився посеред ночі, розповів як куди їхати і порадивїхати за вантажівкою, водієві далекобійники АТБ який погодивсявзяти причіп і вів за собою) першому патрулю які пробачили менігрішок з телефоном і відпустили наздоганяти фуру) ввічливимвійськовим на блок-постах у донецькій області, ввічливим чидаішникам чи поліцейським які у Дружківці на червону машинукидалися як бики на червоне та за неповних 3 дні зупинили чи небільше, ніж за весь мій час. Поводилися ввічливо, доброзичливо ізалишали про себе дуже хорошу думку